Бориславу Розенблату призначили заставу у 7 мільйонів гривень

18:59, 18.07.2017

Борис Розенблат у суді (Укрінформ)

Солом’янський районний суд Києва вирішив, що Борислав Розенблат має внести заставу у розмірі 4375 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та носити електронний браслет.

Відповідне рішення оголосила суддя Світлана Кушнір.

Таким чином, суд частково задовольнив клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Кравченка і Володимира Кривенка щодо обрання запобіжного заходу Бориславу Розенблату.

У народного депутата є 5 днів для того, щоб знайти заставу, інакше його арештують.

Суд застосував до Розенблата п. 6 ст. 182 статті Кримінально-процесуального кодексу України, згідно якої він наступні 5 днів може провести на свободі, бо не був раніше затриманий. Аналогічне рішення суд прийняв і щодо Михайла Добкіна.

Загалом суд тривав понад сім годин без врахування перерв.

На початку судового засідання Борислав Розенблат стверджував, що у нього є гроші для застави.

"У мене є декларація. Там усе записано", - відповів депутат на запитання журналістів.

Відповідно до декларації депутата за 2016 рік, у нього є 1,72 млн доларів готівкою, що при конвертації в національну валюту складає більше 44 млн гривень.

Як повідомляла "УМ", 11 липня Верховна Рада позбавила Борислава Розенблата депутатської недоторканності, але не дозволила його затримання і арешт. 13 липня Розенблату повідомили про підозру у скоєнні злочину.

Після того, як стало відомо про підозру в скоєнні корупційного злочину, фракція БПП виключила зі свого складу Борислава Розенблата.

Розенблат є фігурантом справи щодо незаконного видобутку бурштину.

6 липня Національне антикорупційне бюро України оприлюднило відео у "бурштиновій справі" депутата від фракції "Народного Фронту" Максима Полякова та Борислава Розенблата від БПП.

В ході відео озвучуються механізми впливу на рішення облради, суми підкупу представників прокуратури та суддів за позбавлення трьох фірм («Райт Солюшн», «Амбер холдинг» та «Надра Галичини») ліцензій на роботу на окремих ділянках, схеми легалізації видобутого бурштину за кордоном тощо.

Нагадаємо, 23 лютого у Житомирській облраді пройшли обшуки. Вони відбулися через 2 дні після того, як голова СБУ Василь Грицак повідомив про викриття групи осіб, які на замовлення Російської Федерації готували різні заходи із дестабілізації ситуації в Україні.

Після цього СБУ продемонструвала перехоплені телефонні розмови, в яких, зокрема, згадується екс-голова Житомирської облради Анжеліка Лабунська та народний депутат від Житомира Борислав Розенблат.

Він тоді звинувачення відкинув та заявив, що його фрази вирвані із контексту.