Вибори в окупованому Криму: чи почує тепер Росію ПАРЄ?

Російська «правляча» партія залишила далеко позаду своїх суперників: у неділю за «Єдину Росію» проголосували понад 50% відсотків виборців.

Щоправда, явка була рекордно низькою – біля 47%.

І це за офіційним повідомленням російського ЦВК, бо загалом цифри називали різні.

Владімір Путін лишився буцімто задоволеним: мовляв, активність не така висока, як зазвичай, але теж непогана, передає «ТАСС».

Утім, Україна має ставитися глибоко індиферентно до ігрищ свого північного сусіда. Не результати парламентських виборів в Росію нас мають цікавити, а деякі супутні речі, зокрема, ті, через які безкінечно соромно за власну державу.

Напередодні виборів українське МЗС розповсюдило заяву, в якій йшлося про те, що чотири російські дипконсульства у Києві, Харкові, Одесі та Львові не відкриють виборчі дільниці, доки Росія не відмовиться від проведення виборів в анексованому Криму. Але заява ця, котру так смакували російські медіа, виявилися блефом.

Дільниці у дипконсульствах працювали, що призвело (зокрема, у Києві) до бійки під посольством Росії та затримання активістів. Аналогічні події мали місце і в Одесі. Сутичок через російські вибори не сталося б, якби українська влада або не вдалася бо фальстарту, або тримала дане нею слово.

Що ж до виборів у Криму, то вони відбулися – попри грізні та, на жаль, нічим не підкріплені попередження з Києва. Велику статтю присвятила виборам на півострові Financial Times. Видання відзначає примус та тотальне небажання з боку кримчан брати участь у «волевиявленні».

«Відсутність ентузіазму з приводу виборів вказує на труднощі, які відчувають місцеві жителі через високі ціни, перебої з поставками електроенергії та західними санкціями, в результаті яких Крим виявився в повній залежності від Москви. Місцевий телеканал в Армянську роздавав безкоштовні смартфони всім тим, хто прийшов на виборчі дільниці. Один спостерігач за виборами розмістив в Інтернеті фотографію того, як виборцям давали безкоштовні квитки в кіно», - ділиться враженнями FT.

«Виборами, позбавленими інтриги» назвало «волевиявлення» в Росії французьке видання Ouest-France. «Якщо повернення Криму викликало хвилю ейфорії у частини населення, то нині цей період очевидно завершений, незважаючи на високі рейтинги президента Путіна. Криза, яка, на думку експертів, повністю знищила економічне зростання останнього десятиліття, сильно вдарила по купівельної спроможності росіян, особливо пенсіонерів, а також простих держслужбовців, чий рівень життя Путін обіцяв поліпшити», - пише ЗМІ.

Інше французьке видання – Les Echos – також розвиває тему економічної кризи, котра «була викликана падінням цін на нафту та посиленими західними санкціями» і яка вплинула на «виборчу базу всюдисущої правлячої партії».

«Рейтинги «Єдиної Росії» далекі від рейтингів особистої популярності Володимира Путіна: звідси і непряма участь кремлівського лідера в кінці цієї особливо аморфної кампанії», - передає московський кореспондент газети.

Нарешті, як зазначає Le Figaro, цього року «Кремль спробував надати виборам більше прозорості, зокрема, призначивши на пост глави ЦВК Еллу Памфілову замість Владіміра Чурова. Втім, негативні ознаки нікуди не поділися: опозиціонера Олексія Навального до виборів не допустили, компанію «Голос», що захищає інтереси виборців, розпустили, а єдиному незалежному інституту вивчення громадської думки «Левада-центру» довелося призупинити свою діяльність», - пише газета.

А британська Times, піднімаючись над другорядними наразі речами – такими, як доля російської опозиції, у статті із промовистою назвою «Nato has no plan if Russia invades» шпетить Північно-Атлантичний альянс за неготовність дати гідну відсіч російській агресії.

«У неділю росіяни брали участь в парламентських виборах, які ніяк не загрожують сфабрикованій більшості Владіміра Путіна, але вказують на довгострокове падіння популярності його партії «Єдина Росія». Слабшає контроль партії над лояльністю населення - результат розчарування в контрольованій зверху політичній системі, а також економічних труднощів, викликаних низькими цінами на нафту. Минулого разу, коли ці ж дві причини погрожували владі президента Путіна, він анексував Крим і відправив збройні формування на схід України. У самій Росії це привело до різкого зростання популярності президента», - нагадує Times.

А тим часом замість повної бойової готовності «Альянс розколотий на дві частини - країни півночі і сходу Європи, котрі повністю розуміють, яку загрозу являє собою Росія, та інші країни континенту, найбільше стурбовані поставками російського газу.

У результаті у НАТО немає серйозного плану мобілізації своїх широко розкиданих по континенту сил. Європа зайнята іншими питаннями - як, наприклад, можливістю створення європейської армії, яка може дублювати структури НАТО і послабити прихильність членів альянсу принципом взаємної оборони», - зазначає газета.

Що ж стосується російських медіа, котрі ще зберігають опозиційність до правлячої верхівки, то вони зафіксували 18 вересня добре знайомі нам по Україні прийоми фальсифікацій: так звані «каруселі», масове голосування за відкріпними талонами, вкидання «зайвих» пачок бюлетенів в урну.

В прямому ефірі процес накручування перемоги «Єдиній Росії» фіксував канал «Дождь». Та якщо внутрішню потребу у пролонгації царювання своєї політсили Путін собі забезпечив, становище Росії на міжнародній арені кремлівський «цар» значно погіршив.

Станом на зараз Румунія, Швеція, Данія та Сполучені Штати вже заявили про те, що не визнають виборів в окупованому Криму. І список цей зростатиме не по днях, а по годинах. Але найболючішого удару Росії, швидше за все, завдадуть зі Страсбургу.

Голова моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Штефан Шеннах нагадує, що російська влада не запросила моніторингову місію ПАРЄ спостерігати за парламентськими виборами. «Але ми вже знаємо їхні результати, і вони не є гарним майбутнім для Росії», - сказав Шеннах. Він додав, що ПАРЄ «не приймає вибори», які пройшли на території анексованого Росією Криму, передає Deutsche Welle. 

Також у Страсбурзі вирішується доля щодо повернення або неповернення Росії до участі в роботі ПАРЄ. І хоч дехто з тамтешніх дипломатів обстоює тезу про «потребу діалогу з Росією», Україна все ж сподівається на здоровий глузд цієї організації, нагадуючи їй, що за останній час Росією не була виконана жодна з резолюцій ПАРЄ – про це, наприклад, говорить спікер Верховної Ради України Андрій Парубій.

Утім, якщо всупереч всім розданим міжнародній спільноті ляпасам Росію таки повернуть до ПАРЄ, Парламентську Асамблею може натомість покинути Україна – на знак протесту і незгоди з таким рішенням.

Хай там як, а 18 вересня 2016 року, провівши вибори в Криму та сфальсифікувавши їх результати скрізь, де тільки було можна це зробити, Російська Федерація надзвичайно нашкодила самій собі. Втім, Путін може й далі тішитися своєю уявною перемогою – більше йому, власне, нічого й не лишається.