До 130-ліття від дня народження: у Києві триває фестиваль музики Бориса Лятошинського
Нинішній рік для української культури є роком відзначення 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського (1895—1968). >>
Катерина Суглобіна й Варвара Турта – з України, Дмитро Березін – з Литви. (Фото надане НФУ)
Унікальний концерт барокової музики «У стані афекту: від жаги до жаху» відбудеться у Києві у Колонний зал імені Миколи Лисенка Національної філармонії України. Виступатиме Trio Subertu – інтернаціональний ансамбль із німецького Кельна, що спеціалізується на історично інформованому виконавстві музики від раннього бароко до класицизму.
Двоє учасників тріо – Катерина Суглобіна й Варвара Турта – з України, Дмитро Березін – з Литви.
Музиканти представлять програму «У стані афекту: від жаги до жаху», що ілюструє чотири з восьми основних афектів (за Атанасієм Кірхером): «жах – скорбота – бажання – радість», повідомляє комунікаційний відділ Національної філармонії.
Теорія афектів сягає своїми витоками до античності, втім, особливо широкого поширення вона набула в епоху бароко. Барокова музика фокусується передовсім на вираженні людських емоцій та пристрастей, що своєю чергою диктували певну музичну мову композицій та навіть визначали тональний план.
Наприклад, ля-мінор за деякими характеристиками означав «жалібність», соль-мажор – «ніжність», мі-бемоль мажор – «суворість» тощо.
У пропонованій програмі музиканти поведуть слухачів заплутаним лабіринтом людських емоцій: від жаги до жаху: від патетичної, сповненої жаху сонати Баха-Пізенделя до світлої сонати видатного українця Максима Березовського; від примхливої тріо-сонати скрипаля-віртуоза П’єтро Локателлі до сповненої риторичного пафосу тріо-сонати композитора-авантюриста Алессандро Страделли.
Також до програми увійшли твори польських композиторів: патетична «Прелюдія» для клавесину Яна Подбельського та галантна «Соната» для скрипки і клавесину Мацея Радзивіла.
Віднайти рукопис сонати Радзивіла було дуже не просто. Але, музиканти, які поставили за мету виконати цей твір в оригінальному варіанті таки знайшли його манускрипт у Дрезденській бібліотеці і вперше зіграють «Сонату» Радзивіла в Україні.
Тож концертна програма складається із двох блоків. Перший представляє німецьку музику, коло сучасників Йоганна Себастьяна Баха, як і творчість його самого. А другий – твори представників італійської композиторської школи, серед яких і геніальний українець за походженням, композитор Максим Березовський, який навчався у знаменитій Болонській академії (Італія).
Більшу частину творів музиканти виконуватимуть у своїй концертній практиці вперше, це стосується, зокрема, двох тріо-сонат (Дітріха Букстехуде й Алессандро Страделла) – найпоширенішого барокового жанру.
Модераторка програми – музична і театральна критикиня, кандидатка мистецтвознавства Юлія Бентя. Концерт 11 листопада відбудеться за підтримки Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie.
Тріо «Subertu» – це частина Cologne Baroque Ensemble, колективу, який існує з 2018 року в різних форматах: від тріо до камерного оркестру. Ансамбль, що сформувався у німецькому місті Кельні, переважно зі студентів та випускників відділу старовинної музики Кельнської вищої школи музики спеціалізується на історично інформованому виконавстві музики від раннього бароко до класицизму.
Тетяна РУДЕНКО
Нинішній рік для української культури є роком відзначення 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського (1895—1968). >>
Переді мною трохи не 1 тисяча 700 сторінок романного трикнижжя Людмили Лисенко «Світотворення від Марії» (Переддень. Введення. Об’явлення). >>
У Києві Національний академічний оркестр народних інструментів України (НАОНІ) та театр «Шерліз» 10 січня представляють додаткову виставу за мотивами відомої повісті Чарльза Діккенса «Різдвяна історія». >>
Землю ботанічного саду ім. Гришка, що у Києві, незаконно віддали під забудову: там планують будівництво житлових будинків та офісів. >>
Танцівник, хореограф та переможець 6 сезону шоу "Танцюють всі!" Володимир Раков загинув на фронті під час виконання бойового завдання. >>
Станом на грудень 2024 року зафіксовано пошкодження російськими варварами 1255 об'єктів культурної спадщини, з яких 125 – національного значення. >>