Василь Крячок. (Фото надане Національною філармонією України)
Вдруге упродовж понад місяця у Києві виступатиме камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської філармонії, який відродився у столиці після року вимушеного мовчання – бо ж митці, як і решта містян, змушені були рятуватися від жорстокого нападу російських військ.
Перший концерт у Національній філармонії символічно прозвучав 20 лютого, у День Небесної сотні. Ним започаткували проєкт «Філармонія нескорених», спрямований на підтримку музикантів із окупованих і деокупованих українських територій.
Наступного понеділка, 27 березня, художній керівник та головний диригент маріупольського камерного оркестру «Ренесанс», директор Маріупольської філармонії – Василь Крячок слушно пропонує огорнути себе ритмами танців різних епох, країн і композиторів, відвідавши концерт «Музика у ритмі танцю!» Звучатимуть твори українських композиторів: «Дніпровський вальс» Ігоря Шамо та «Гавот» Віктора Косенка. А також багато зарубіжних творів. Зокрема, впізнавані «Маленька нічна серенада» Вольфганга Амадея Моцарта і «Менует» Луїджі Боккеріні.
Ще музикантам представлять танго від El Gran Ástor – П’яццолли. Тож, в концерті прозвучить його знамените Oblivion для скрипки та струнних та «Лібертанго» для скрипки з оркестром – композиція у стилі танго нуево, назва якої поєднала слова «свобода» і «танго». Соло на скрипці виконуватиме Андрій Рахманін.
У фіналі, за допомогою знаменитого танго аргентинського композитора та актора Карлоса Гарделя, слухачі відчують той самий п’янкий «Аромат жінки» з однойменного культового фільму.
Другий концерт маріупольців у Києві відбуватиметься у самому центрі Києва – у Будинку архітектора. Тут - на вулиці Бориса Грінченка, 7 – внутрішньо переміщених через війну музикантів прийняли на постійній основі працювати: репетирувати і давати концерти аж до деокупації Маріуполя.
Купивши квиток на концерт, кожен має змогу трохи фінансово підтримати митців з усе ще окупованого рф Приазов’я. Зібраними коштами оркестр «Ренесанс» та Маріупольська камерна філармонію хочуть хоча б символічно оплатити залу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Національна музакадемія досі тримається за Чайковського у назві
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>