Фільм «Лють дозволяє мені дихати» про історію Ксенії Каян знімають в Україні

Об'єднання українських продюсерів у лютому планує зняти документальний фільм «Лють дозволяє мені дихати» про історію Ксенії Каян, однієї з героїнь стрічки «Маріуполь. Невтрачена надія», яка втратила сина Богдана у Маріуполі.

Як інформує Україна молода, про це повідомляє VGL sinema у Фейсбуці.

«Коли ми записували інтерв’ю для «Маріуполь. Невтрачена надія», то відразу зрозуміли, що історія Ксенії - більша, ніж те, що може вмістити фільм про вторгнення російських окупантів. Це фільм-портрет. У героїні є внутрішній вогонь, який і роздмухує попіл її горя, але і дає їй енергію боротьби за життя. Зараз українці борються з ворогом зовнішнім, але після перемоги для багатьох настане час боротьби з ворогом внутрішнім, з посттравматичним синдромом», - розповів автор ідеї та режисер фільму Максим Литвинов.

За його словами, Ксенія Каян працювала в міжнародній гуманітарній місії, що займалася гуманітарним розмінуванням на Донбасі, у путінській росії ця організація названа екстремістською, що створювало для Ксенії додаткові ризики під час повномасштабного вторгнення 2022 року.

Але сама історія більше про особисте - героїня фільму «Лють дозволяє мені дихати» провела у Маріуполі перший місяць вторгнення, коли російські загарбники знищували місто усіма можливими способами. 

«Містяни ховалися від ракетних та авіаударів, наприклад, у підвалі драматичного театру, і ми знаємо, як трагічно це закінчилося; або у підвалі філармонії, як Ксенія. Вона провела там багато днів разом із кількома сотнями цивільних і згадує цей стан так: «Ми там були не людьми, ми там були… організми»,- зазначили в ОУП.

Під час російської атаки на Маріуполь Ксенія Каян втратила сина Богдана. Після пережитого вона не знала, як жити далі.

«На той момент у мене вже був намір щось із собою вчинити. Але поки що я тримаюсь якось за це життя. В мені зараз дуже велика ненависть і біль. І ця лють допомагає мені дихати. Я розклала собі ймовірні варіанти розвитку подій. Перший варіант – збожеволіти, пускати слину й сидіти, хитаючись, у кутку. Другий варіант – довести себе до інфаркту. Третій варіант – вкоротити собі віку. І четвертий варіант - пройти реабілітацію та спробувати повернутися до подоби, якоїсь подоби нормального життя. Я так сіла, розписала ці варіанти. І я зрозуміла, що перших три Богдан би не схвалив», - розповідає Каян у фільмі «Маріуполь. Невтрачена надія».

Як повідомляла УМ, фільм про загиблого побратима «Андрій Жованик. Світ як воля та уява» створено за ініціативи Арсенія Білодуба — заступника командира добровольчого підрозділу 5-й Легіон, що входить до Сил спеціального призначення, поета і фронтмена рок-ватаги «Сокира Перуна», та Ігоря Малякіна — з серпня командира 5-го Легіону.