Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Міжнародна премія Івана Франка вручається з 2016 року.
Міжнародний фонд Івана Франка оголосив 3 березня претендентів на здобуття однойменної премії - лонглист нараховує 24 наукові роботи.
Як інформує УМ, про це повідомив на прес-конференції в Укрінформі директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.
«У 2015 році, коли ми з Роландом Франком (онуком Івана Яковича Франка, сином Тараса Франка – ред.) засновували премію, у багатьох були сумніви, чи така премія для України потрібна. Сьогоднішні результати показали, що вона потрібна. З 15 січня по 1 березня Міжнародний фонд Івана Франка приймав наукові роботи, які були оприлюднені або опубліковані у 2018, 2019 і 2020 роках. За півтора місяця ми отримали 26 наукових робіт. Допущено до конкурсу 24 праці, які охопили 20 наукових дисциплін», - сказав Курус.
Він додав, що наукові роботи надійшли за поданнями з 4-х країн – Австрії, Канади, США, України. На премію претендують учені і творчі колективи з 3-х країн – з Канади, Литви та України. Кількість академічних установ, які зробили подання, - 19, також отримано подання від 4-х лауреатів премії минулих років.
Говорячи про історію і значення премії, член правління Міжнародного фонду Івана Франка, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров зауважив, зокрема, що премія не має державного фінансування, вона існує за підтримки громадськості, благодійників, меценатів, що дозволяє дотримуватися справжньої наукової об’єктивності.
«Критерії відбору переможців найвищі, тому що спочатку роботи проходять номінаційні комітети, потім - міжнародну експертну раду, яка визначає трьох номінантів премії за критеріями: інноваційність та оригінальність; концептуальність, системність та критичність; міжнародний контекст та рівень наукового дослідження. Насамкінець - це міжнародне журі, яке формується з 12 докторів наук з різних країн світу, висококомпетентних, доброчесних фахівців, які дають абсолютно об’єктивну оцінку», - наголосив Бугров.
Координаторка проєкту Ольга Нижник нагадала, що Міжнародна премія Івана Франка вручається з 2016 року.
«Цього року ми дізнаємось ім’я лауреата премії під час урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня, у 165 річницю з дня народження Івана Франка, у місті Дрогобичі», - повідомила Нижник.
Як нагадав Курус, Міжнародна премія Івана Франка присуджується за наукову роботу, яка є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, має міжнародне значення і ґрунтується на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.
Лауреатами Премії були Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019); професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк (2020).
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>