Український поет, драматург і публіцист Микола Петренко відійшов у вічність на 94-му році життя у львівській лікарні.
Про це інформує "Україна молода" в суботу.
«Уся новітня історія України у житті однієї людини — поета Миколи Петренка. Від Великого Голоду — до концтаборів, примусових робіт на шахтах Донбасу і на Камчатці, від виживання у цензурній клітці Радянської України — до небувалої популярності джазового хіта „Намалюй мені ніч“, від стограмової пайки хліба — до входження його віршів у шкільну програму Нової української школи. Був глибоким совісливим чоловіком, з гумором і великим талантом. Наприкінці жовтня 1942 року Миколу Петренка вивезли з Полтавщини на примусові роботи до Янівського концтабору у Львів. Тут, у нашому Львові, і завершився його шлях життя і любові. Світла пам’ять поету і людині», — зазначив мер Львова
Андрій Садовий.
Поет створив низку відомих пісень з Володимиром Івасюком, Ігорем Білозором, Миколою Колессою, Анатолієм Кос-Анатольським, Богданом Весоловським.
Українська письменниця Наталя Дзюбенко-Мейс наголошує, що знала Миколу Петренка з далекого 1970 року.
«Саме він благословляв мою першу поетичну добірку в університетській газеті. З того часу не спускав з мене свого пильного погляду. Мені є що сказати і що пригадати. Але надто сьогодні боляче. Перегортаю сторінки нашого з ним листування і з невимовним болем відчуваю, яка прекрасна сторінка мого життя закрилася. І чутливо дослухаюся до сповідальних і заповідальних слів Миколи Євгеновича «У світі цім бувало добре нам. Направду – бували такі миті!», - згадує пані Дзюбенко-Мейс.
За її словами, «наш вік виставив супроти нас таку диявольську рать негараздів»:
поневолення і Голодомор, війни і сибірські висилки,
самозречлива боротьба за становлення, за гідне місце у житті - і імперське мордування…
І все ж ми жили і підводилися серцями до неба, і все ж ми прагнули стати не такими, якими нас воліло відштампувати провладне беззаконня – ми прагнули витримати, вибороти право бути кращими, вірними правічним ідеалам добра і справедливості.
«Прощайте, невимовно дорогий, мудрий Миколо Євгеновичу. Хай буде пухом Вам українська земля...», - написала письменниця Наталя Дзюбенко-Мейс.
Микола Петренко був членом Національної спілки письменників України, лауреатом багатьох літературних премій, а 2011 року йому призначили державну стипендію як видатному діячу культури і мистецтва.
Цієї осені Миколі Петренку мало виповнитися 95 років.