У Києві відкрили меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу, фото
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
Для читачів, які надають перевагу слуханню, а не читанню, широкий вибір є в першій українській аудіокнигарні.
Карантин можна використати як час для читацького досвіду, тому модераторка книжкового клубу Верховної Ради, програмна директорка Litosvita Світлана Привалова зробила підбірку книг для дітей та дорослих.
“Жодна життєва ситуація вас не злякає, якщо ви досвідчений читач художньої літератури. І це не перебільшення. ХІХ століття провело нас за руку від замилування душі до подолання складних життєвих обставин, змінюючи оптику від романтизму до реалізму. Втрачене покоління в наступну епоху, наприклад, навчило нас втрачати, ніби випереджаючи час. То часто книжки виступають амортизатором у численних випробувальних ситуаціях, якщо їхній досвід сприймати вдячно, з уважністю. Тому карантин — це час набуття читацького досвіду заради того, щоб паски безпеки спрацьовували надійніше за будь-яких умов”, — написала Привалова.
Відтак, експертка рекомендує наступний список літератури для дорослих та дітей на період карантину:
— Новий роман Софії Андрухович “Амадока”. Понад вісім сотень сторінок історії, яка названа іменем найбільшого озера в Європі, що його згадував ще Геродот. Думаю, це якраз отой товстий епохальний роман, який повинна мати кожна країна, щоб розібратися зі своїми спогадами і снами, генетичною пам’яттю. Він мав бути головним текстом, який обговорювався б серед читачів на Книжковому Арсеналі, дати якого нині змістили на серпень.
— “Ворохтаріум: літературний тріалог з діалогом і монологами” Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль. Якщо хочете під час ізоляції стати учасником захопливої розмови про літературу і відчути себе в компанії цікавих оповідачів — то слід звернути увагу на цю книгу. Рефлексії та факти про національний літпроцес, жарти одне про одного. Важлива книга, щоб зрозуміти, що сучасна українська література — це неабияка ніша для читацьких досліджень.
— “Сірі бджоли” Андрій Курков — історія про сіру зону, про людей, які живуть на війні, хоч безпосередньої участі в ній не беруть. Два колишніх однокласники залишаються в такому сірому селі віч-на-віч — Сергій Сергійович та Пашка. Сіра зона, питання Криму, куди збирається їхати один з героїв, питання сприйняття того, що з нами сталось і в чому розлам. У театрі на Подолі у минулому році була презентована однойменна вистава режисури Віталія Малахова, яку причепом до книги потім можна переглянути. Тому це подвійне задоволення від історії.
— “Таке життя” Галина Лицур-Щадей — це коротка проза, яка чимось нагадує оповідання Григора Тютюнника, якщо намагатися пояснити магію книги через порівняння. Тут говорять і діти, і дорослі. Мається на увазі, оповідь йде від імені різного віку і досвіду. “Колись, зовсім малою, я намагалась порозумітись зі смертю” — такий початок першої історії “Усміхнений коник”. Речення і назва, які одразу переконують жити. А в книзі можна знайти серед 18 оповідань те, яке зачарує саме вас. Бо всі історії не однакові.
— “Доця” Тамари Горіха Зерня роман про Донецьк, про прихід війни і одну з тих, хто зазнав втрат. Доця гартує характер справжньою боротьбою, справжніми загрозами життю, волонтерить в ім’я національного прапору. Історія про те, як так раптом сталось, що люди в одній країні опинились по різні сторони кордону.
Для дітей:
— “Чарлі і великий скляний ліфт” Роальда Дала — продовження знайомої та дорогої кожному історії “Чарлі і шоколадна фабрика”. Віллі Вонка — вигадник і чарівник відкриває тепер не лише двері своєї фабрики, а й космос — бо ліфт не просто снує між поверхами — він підкорює простір поза Землею.
— “Гімназист і Чорна Рука” Андрій Кокотюха — пригодницька історія про гімназиста Юрка Туряницю, який живе в столиці і має особливий стосунок до української історії. Він не просто восьмикласник, він той, хто може зупинити злодіїв. Що само по собі не може викликати цікавості.
— “Біла Квасоля та Опівнічний Пожирака” Галина Ткачук — історія про дівчинку, яку звали Квасоля і яка жила в стародавньому Києві на Подолі. Як бувають нині суперсили у героїв, так у цієї малечі теж є своя, бо вона вміє перетворюватись на білку. І боротися зі злодіями.
— “Коти-вояки” Ерін Гантер — світовий бестселер для дітей і підлітків. Про те, як жити дикими і вільними, якщо мати ворогів — то вміти їм протистояти. І так само, як залучати до своєї зграї спільників. Коти це вміють, а ви?
— “На срібнім березі” Микола Вінграновський — поетична збірка, яка дуже тонко описує почуття і відчуття, через погоду, погляд, гру слів. Гарний привід вивчити кілька додаткових поетичних текстів поза шкільною програмою та удосконалити водночас власну мову, щоб нею краще володіти.
“І варіант для підстраховки — це широкий вибір для читачів, які надають перевагу все-таки слуханню, а не читанню, є в першій українській аудіокнигарні” , - додала Привалова.
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
Сьогодні, 13 листопада, 135 років від дня народження Остапа Вишні (справжн. – Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». >>
Поетичні книжки зазвичай іменують збірками. >>
Про середнє Побужжя (південне й північне Підляшшя, а також Берестейщина), яке зараз належить двом державам — Польщі й Білорусі, пересічний українець мало знає. >>
Яблучний шедевр створила команда школярів 11 класу Новопетрівський ліцей Великомихайлівської селищної ради Одеської області , члени Молодіжної ініціативи "Руки молоді" разом із класним керівником Лілією Березовською. >>
Київське видавництво «Ніка-Центр» далі наполегливо ознайомлює нас зі зразками сучасного єгипетського письменства: вийшли третя й четверта книжки серії «Арабські історії». >>