«Ми хочемо працювати!»: бізнес вимагає рівних умов роботи під час карантину

16:25, 29.04.2021

Учасники руху розпочали загальноукраїнську акцію «Ми хочемо працювати!».

Всеукраїнська акція «Ми хочемо працювати!» стартувала 28 квітня. За тиждень до цього, 22 квітня 2021 року, представники сфер економіки, що найбільше потерпають від локдаунів, створили оперативний штаб для захисту інтересів громадян, які працюють, в умовах карантинних обмежень.

 

Цей крок насамперед передбачав можливість під час локдауна на рівних умовах працювати всім суб’єктам підприємницької діяльності, які належним чином дотримуються санітарних та епідемічних норм, незалежно від виду діяльності.

 

Періодичні довготривалі обмеження та заборони на ведення підприємницької діяльності без надання рівноцінної фінансової підтримки з боку держави вже призвели до часткового чи навіть повного закриття багатьох бізнесів.

 

 

За оцінками галузевих асоціацій втрати бізнесу на сьогодні складають:

 

Ресторанна сфера. Падіння виручки на 50% в 2020 році, а також скорочення персоналу на 33% в тих ресторанах, які залишилися на плаву. Близько 30% закладів закрилося.

 

Непродовольчий роздріб. Продажі в роздрібних мережах, робота яких була заборонена в період жорстких карантинних обмежень, в минулому році скоротилися на 30-40%.

 

Торговельна нерухомість. Сумарні втрати обороту орендарів торгових центрів в період локдауна і карантину вихідного дня в 2020 році перевищили 62 млрд грн. Самі торговельні центри за цей період втратили близько 8 млрд грн.

 

 

Легка промисловість. Обсяги виробництва у 2020 р. скоротилися на 6,1%. За оцінкою Асоціації «Укрлегпром», минулого року роботу втратили близько 20 тисяч осіб.

 

Туристична галузь. Держагентство розвитку туризму України оцінює втрати галузі через карантинні обмеження в 2020 році в 60 млрд грн. У сфері працюють понад 250 тисяч осіб, і під час карантину тисячі вже втратили роботу.

 

Культурно-розважальна сфера. Відвідуваність і доходи мереж кінопрокату скоротилися приблизно на 60%. Внаслідок недоотримання виручки гравці ринку були змушені скоротити штат щонайменше на 30%.

 

Спортклуби. Більше 20% або близько 350 українських спорт-клубів закрилися назавжди. У кожному з них було скорочено від 6 до 10 співробітників.

 

Більшість підприємств, які сьогодні підпадають під обмеження, є соціально відповідальними та готові сумлінно дотримуватися всіх протиепідемічних заходів.

 

При цьому наразі всі вони автоматично втрачають можливість працювати, несуть збитки, їх працівники не отримують зарплату, а держава – податки.

 

 

Втрачають не лише компанії, робота яких безпосередньо заборонена, а й промисловість, яка фактично позбавлена каналів реалізації своєї продукції. За кожним промисловим підприємством стоять постачальники сировини та комплектуючих. Таким чином карантинні обмеження сьогодні мають прямий негативний вплив на тисячі промислових підприємств.

 

Організація вакцинації українців також викликає багато запитань з боку бізнесу. Саме вакцинація, а не локдауни є ключовою відповіддю на виклики, що ставить перед нами пандемія. Важливо вакцинувати всіх бажаючих! Зокрема, роботодавці готові профінансувати вакцинацію своїх працівників!

 

Учасники руху «Ми хочемо працювати» вимагають термінового проведення консультацій з урядом для розробки та внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів № 1236 від 09.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

 

Вони готові брати активну участь в розробці таких змін та надати всю необхідну експертну допомогу. Уряд повинен визначити перелік оптимальних санітарних та протиепідемічних заходів, які дозволять забезпечити баланс роботи бізнесу та безпеки громадян.

 

До моменту виконання вищезазначених вимог учасники руху розпочинають загальноукраїнську акцію «Ми хочемо працювати!».

 

Ініціаторами створення штабу стали:

 

Федерація роботодавців України (ФРУ), Спілка українських підприємців (СУП), Асоціація Укрлегпром, Українська асоціація кераміки (УАК) Асоціація ритейлерів України, Українська рада торгових центрів, УРА (Українська ресторанна асоціація), Асоціація Меблевиків України, Національна Ресторанна Асоціація України (НРАУ), Асоціація Виробників Електротехніки, Асоціація «Парфумерія та Косметика України». До них також приєдналися: торгово-виробничі підприємства, роздрібні мережі, фітнес-клуби та кінотеатри, представники сфери HoReCa та культурно-розважальної галузі. Серед учасників нового об'єднання компанії: торгово-виробнича компанія «Агромат», торгово-виробнича компанія «Текстиль-Контакт», мережа магазинів Intertop, мережа спортивних клубів SportLife, мережа кінотеатрів «Планета Кіно», мережа кінотеатрів «Мультиплекс», група компаній «Венето», торгово-виробнича компанія «Ярослав», та мережа магазинів Goldi, «Льонокомбінат», театр «Чорний Квадрат», театр «Особистості» та інші.