Як у ЄС: з 1 січня 2019 року в Україні набувають чинності нові стандарти якості деревини

Лісовій громаді держави та господарюючим структурам, які використовують у виробництві деревину, починаючи з 1 січня 2019 року необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик у лісоматеріалах. 

 

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року її розподілятимуть на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

 

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розробляв Технічний комітет України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси», а затверджувало ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

 

Зокрема, затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

 

З першого січня скасують усі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні стандарти), натомість введуть європейські стандарти (EN) або, за відсутності таких, — міжнародні (ISO).

 

Оскільки на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів, частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать  одне одному, наразі уточнюють та затверджують ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

 

Окрім того, розроблена коригуюча форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року), аби максимально полегшити перехід підприємств галузі до нової системи стандартизації.

 

Ця форма наближена до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

 

Держлісагентство звертає увагу, що під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

 

— у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3 групи;

— групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром у корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

— принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його — показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту — вищий клас якості;

— до класу якості А відносять лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять із нижньої частини колоди, з чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

— до класу якості В відносять лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

— до класу якості С відносять лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

— до класу якості D входять лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

— усі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

 

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

 

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.