Нафтогаз переміг Газпром у Стокгольмі

07:31, 01.03.2018

НАК «Нафтогаз «України» виграв суперечку з російським «Газпромом» щодо транзитного контракту в Стокгольмському арбітражі.

 

Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз" у середу пізно ввечері.

 

"Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Нафтогазу щодо компенсації за недопоставлені Газпромом обсяги газу для транзиту", - зазначили в прес-службі.

 

Згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, Нафтогаз домігся компенсації у сумі 4,63 млрд доларів за недопоставку Газпромом погоджених обсягів газу для транзиту.

 

«За результатами двох арбітражних проваджень у Стокгольмі Газпром має сплатити 2.56 млрд доларів на користь Нафтогазу», - додали в НАК.

 

Зазначається, що Арбітражний суд відхилив вимоги Газпрому щодо штрафів за начебто незаконно відібрані Нафтогазом обсяги транзитного газу.

 

Цим рішенням завершено наймасштабнішу суперечку в історії Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма. Зустрічні вимоги сторін обчислювалися десятками мільярдів доларів.

 

"Якби ми повністю програли, ми повинні були б виплатити "Газпрому" близько 80 млрд доларів, що становить понад 70% нашого ВВП. Якби "Нафтогаз" повністю виграв, "Газпром" повинен був би сплатити нам понад 40 млрд доларів", - заявив під час Українського енергетичного форуму комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, наголошуючи, що ставки арбітражу були надзвичайно високими.

 

На сьогодні між Нафтогазом та Газпромом діє два контракти: на постачання газу та на його транзит територією України. У 2014 році у Стокгольмі були ініційовані провадження щодо кожного з них.

 

Зокрема, у транзитному спорі йдеться про недопостачання та недоплату за послуги транзиту в 2009-2016 роках.

 

Як повідомляли у Нафтогазі, транзитний контракт передбачає, що у разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу. Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій енергопакет, і умови формування транзитних тарифів в Європі суттєво змінилися.

 

Тому Нафтогаз і вимагав привести транзитний тариф у відповідність до європейських умов. Газпром відмовлявся переглядати тариф вже понад 5 років. Саме через це Нафтогаз звернувся до Стокгольмського арбітражу.

 

НАК також вимагав привести транзитний контракт у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала у зв'язку з приєднанням до Енергетичного співтовариства.

 

У цій справі Нафтогаз вимагав стягнути з Газпрому 16 млрд доларів, зустрічна вимога російської компанії - 6 млн дол.

 

Контракт на транзит між "Нафтогазом" і "Газпромом" був підписаний у 2009 році керівниками вказаних компаній за підсумками переговорів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна. Він розрахований на десять років – до кінця 2019 року.

 

Нагадаємо, 22 грудня минулого року Стокгольмський арбітраж ухвалив остаточне рішення щодо першого контракту - на постачання газу.

 

Зокрема, арбітри відхилили позовні вимоги "Газпрому" на суму у 56 млрд доларів за умовою "бери або плати", яка змушувала "Нафтогаз" оплачувати навіть неотриманий газ у 2009-2017 роках. Обсяги, визначені контрактом від січня 2009 року зобов'язували Україну оплачувати 52 млрд кубів російського газу, зменшили у понад 10 разів річні контрактні обсяги газу, що їх має закуповувати Україна.

 

Арбітраж тривав понад три з половиною роки. 16 червня 2014 року російський "Газпром" та "Нафтогаз" з різницею в кілька годин звернулися у Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма із зустрічними позовами.

 

Спочатку "Газпром" вимагав стягнення із "Нафтогазу" 4,5 млрд доларів за поставлений, але не оплачений газ. Передусім, йшлося про борг у майже 1,5 млрд доларів за листопад-грудень 2013 року. Саме борги, накопичені у другій половині 2013 року, дали поштовх грудневим московським домовленостям між президентами Януковичем та Путіним.

 

За цими домовленостями, ціну на російський газ для України знизили від 400 до 268 дол. за тис кубів в обмін на політичні поступки - відмову від європейської інтеграції.

 

До цих домовленостей належить також і отримання кредиту на 3 млрд доларів, оформлені у єврооблігаціях, судова суперечка щодо яких триває у Лондоні.

 

Друга частина боргу в 3 млрд доларів сформувалася за квітень-травень 2014.

 

На цей час припало максимальне загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні та її відносин із Росією через анексію Криму і початок конфлікту на сході країни.

 

Нова українська влада, яка прийшла на заміну команді президента Віктора Януковича, який втік до Росії, відмовилася платити за газові рахунки, називаючи ціну у 400 доларів за тис. кубів, до якої повернувся "Газпром", "неринковою".

 

Впродовж розгляду справи у арбітражі вимоги сторін одна до одної зростали, і під кінець обчислювалися десятками мільярдів доларів.

 

Паралельно із цим Україна шукала, як зменшити імпорт російського газу. У 2014 і 2015 роках Київ був змушений піти на підписання двох "зимових пакетів". За посередництва Єврокомісії "Газпром" і "Нафтогаз" підписали тимчасові угоди про умови постачання газу на два опалювальні сезони.

 

Налагодження реверсного марштруту поставок із європейського напрямку дозволило "Нафтогазу" у листопаді 2015 року взагалі відмовитися від закупок газу від "Газпрому". Нині Україна імпортує газ лише з європейського напрямку.