Гра у хованки по-турецьки
Продовжуючи свою розповідь про осінню мандрівку до історичної турецької області Каппадокії, не можу не згадати про фортецю-скелю Учнішар та багатоярусне підземне місто Деринкую. «Спочатку в нору, потім — на гору», — такий жартівливий анонс видають туристам екскурсоводи, коли збираються повести іноземців на оглядини цих унікальних об’єктів. Й іронічно позирають на кремезних німецьких бюргерів та огрядних американців, які радо сприймають цю новину. А коли група починає героїчне сходження по вирублених у скелі східцях на велику висоту або ж навпочіпки спускається-протискується по вузьких тунелях під землю, сміються усі: і стрункі дівчата й хлопці, які легко долають шлях (хоч і згинаються мало не вдвічі), і туристи, які завдяки своїм габаритам ризикують застрягнути у проході (наче Вінні-Пух у гостях у Кролика), але все одно наполегливо йдуть уперед...