Дайте естетицi спокiй

12.11.2005
Дайте естетицi спокiй

Гурт «Естетік Ед'юкейшн» на березi Днiпра.

      За півтора року після першої публічної з'яви гурт «Естетік Ед'юкейшн» презентував свою творчість будь-де, тільки не в Україні: побували на європейських фестивалях, максі-сингл Leave us alone в Москві вийшов ще на початку вересня, а одна з пісень на ньому стала неофіційним революційним гімном у Лівані. Але більшою перемогою для гурту — говорять його учасники — стане вихід синглу саме в Україні та міні-тур iз 5 листопадових сеансів естетичного виховання в її обласних центрах.

      «Естетік Ед'юкейшн» змінили рекординг (перший альбом вийшов на «Юніверсал М'юзік», тепер — «Лавіна М'юзік»), «завели» нового, московського директора Геннадія Чичканова, який також очолює агентство «Естетік М'юзік», незаангажоване на «форматі», а підбираючи виконавців, керується тільки їхнiм талантом. Також хлопці створили напівукраїномовні саунд-треки до фільму «Оранж лав» (про кохання росіянина до рудоволосої українки під час Помаранчевої революції), який вже заявлений як учасник Каннського кінофестивалю, та «відлабали» в Києві короткий, але емоційно вражаючий концерт у «Персоні».

      «Вихід максi-синглів — велика рідкість у нашій країні, — говорить клавішник Дмитро Шуров на прес-конференції, — ці пісні, може, і не ввійдуть у наш новий альбом, який плануємо зробити до весни, але вони точно зададуть тон». Так само «естетики» задають і тон «омріяної української євроінтеграції», виступаючи на фестивалі у Сербії чи в Лондоні (за словами директора, зараз ведуться перемовини стосовно виходу синглу в Англії), можливою є також його поява в Лівані, а вокаліст Луї Франк каже, що через тиждень кліп на титульну пісню Leave us alone транслюватиме французький канал М6.

      «Коли ми виступаємо за кордоном, то спочатку ми — група з України, а після виступу ми — ніхто, просто музиканти», — пропагує європейський мейнстрiм, народжений у Цюріху, одружений на росіянці Луї Франк, який де тільки не жив-був. А ще мелодiї, рінгтони для мобільного телефону тепер можна закачувати в свої «труби» з сайту «Діджус», з якими «естетіки» почали співпрацю: навіть на сцену вийшли у військових сорочках-куртках-капелюхах захисного кольору і в наліпках мобільного оператора на них — чудова реклама, враховуючи, що в кадр операторів-фотографів ці лейбли, як не крути, потраплять.

      «Їхній концерт — це як вдихнув і не видихнув, — каже мій знайомий Віктор, заковтуючи морозяне повітря лише на вулиці, бо в залі людей так багато, що важко дихається в будь-якому розумнi. — Тому що, скажімо, на рок-концертах як? — по висхідній: початок, накал емоцій, кінець. А тут — все в одній гаммі, дуже емоційно, вдихнув і воно триває...» Презентували як старе, з альбому Face Reading!, так і нове. Наприклад, чудову пісню і такий самий кліп до неї — Leave us alone («Залиште нас у спокої»). Луї розповідає, що його знайома Дана, яка живе в Бейруті (Ліван) почала популяризувати її на місцевих ліванських радіостанціях, і врешті трек став неофіційним гімном у країні, де вже багато років триває революційний стан. Відео до пісні знімали 22 липня в Бейруті: «Під час зйомок за квартал від нас стався терористичний акт, на щастя, ніхто не постраждав, тільки розбилося скло. Зйомки ми не припинили, але наступного дня це повторилося знову».

      Знімали в одній з найстаріших цирулень міста, у справжнього «брадобрея», який голив свого справжнього онука. Луї зі своїми контактами по всьому світу запросив до співпраці режисера, що, врешті, зробив не просто звичайне відео, а окремий естетичний продукт, з цікавим месиджем, яке хочеться дивитися ще і ще раз і обговорювати з друзями. «Спочатку люди відчувають, що розуміють, а потім тільки розуміють насправді», — говорить Луї, наголошуючи, що у відео немає спецефектів на зразок літаючих коней чи вогню, а тільки ледь помітні фішки.

      Друга новинка — Prison song. «Її написали за один вечір», — говорить Юра Хусточка. «А, на твоєму ліжку...» — згадує Луї. А Хусточка: «Так, ми тоді з Луї ще жили разом...». (Сміх у залі). А історія така: колись на концерті в Москві до хлопців підійшла дівчина і попросила написати пісню для її батька, який сидить за фінансові махінації. «Естетiки» перейнялися проблемою, згадали, що в них є записана демка зі схожою «темою» і довели її до пуття плюс записали в готовому варіанті за кілька годин.

      Цікава, актуальна і зовсім «іншоплощинна» пісня Machine — «про те, як людина тісно зв'язана з комп'ютером і хто насправді на кому працює: вона — на машині, чи навпаки. Кліп до треку знімав Андрій Толошний та кінооператори Міха Марков (призер Берлінського кінофестивалю) і Микола Єфименко. Відео зняте в різних місцях Києва, в тому числі і на концерті «Мобі», де виступали «естетiки». Між іншим, директор гурту говорить, що за його «української п'ятимісячної» пам'яті з розміщенням відео- чи радіоверсії у мас-медіа проблем не було: «Нам вдавалося домовлятися з усіма тільки на рівні якості матеріалу», — каже Чичканов.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>