Із Прощенною неділею цього року збіглося і вшанування пам’яті всіх, хто загинув на Майдані від куль снайперів та кийків «беркута» і «тітушків». Паралельно з цим не можна буде не згадати й тих майданівців, які зараз захищають нашу незалежність на сході і які навіки лишилися там. Символічна Небесна сотня уже давно перетворилася на Небесний легіон, який зараз захищає Україну своїми молитвами з неба.

Новини про вибухи і знешкоджені вибухові пристрої останнім часом стали для одеситів звичними. За цю зиму в місті сталося близько десятка таких надзвичайних ситуацій (не враховуючи до півсотні хибних і реальних повідомлень про підозрілі предмети). Правоохоронці всі їх кваліфікували як теракти, але досі не знайшли жодного підозрюваного у скоєнні цих злочинів.

Група так званих «Харківських партизанів», які в листопаді минулого року організували кривавий теракт у рок-пабі «Стіна» (дванадцять із них були затримані ще восени, тринадцятий — тиждень тому), днями вийшли на волю. Точніше, їх обміняли на українських військовополонених.

Коли ми готували цей номер до друку, судового рішення по Олександру Єфремову ще не було. Нагадаємо, що йдеться вже про нову підозру відносно колишнього «регіонала», пов’язану із його причетністю до нинішніх кривавих подій на сході.

Цими днями справа про заборону Компартії не просунулася ні на йоту. Хоча мала б. Адже історія ця тягнеться з літа минулого року — з моменту, коли Мін’юст звернувся до Окружного адміністративного суду Києва з відповідним позовом. Суд спробував відкараскатися від справи вже тоді, проте апеляційна інстанція змусила його розглядати позов наново.

Героїчні захисники Дебальцевого не підняли білий прапор, не склали зброю і не здалися в полон, хоч як їх не закликали до цього приниження Президент РФ Володимир Путін (напередодні в Будапешті господар Кремля ще сподівався, що «українська влада не буде заважати військовослужбовцям української армії складати зброю» після «поразки від учорашніх шахтарів і трактористів») та його маріонетки — ватажки терористичних «ДНР» і «ЛНР».

Чин примирення і прощення нині, вперше за багато століть, стає актуальнішим, ніж веселощі Масляної. А відбуваються вони в той самий день — останній перед сорокаденним Великим постом (цьогоріч 22 лютого). Увечері цього дня у церквах здійснюється особливий обряд: усі, хто в храмі, — і священики, й миряни — просять вибачення одне в одного.