Злодії з бетонної дороги

Цей тривожний сигнал iз Преображенки, що в Томаківському районі на Дніпропетровщині, відразу навіяв приємний спогад про не таке вже й далеке радянське минуле. Саме тут, де господарював колись колгосп–мільйонер «Зірка», була така собі оаза благополуччя. Як пригадує старше покоління, у ті кращі часи чого тільки не набудували — і спортивний зал, і вулиці, і численні об’єкти соціальної сфери, і протяжну дорогу з масивних бетонних плит...

Води відтоді спливло не так уже й багато. Проте у Преображенці тепер розікрали все, що тільки могли. А тепер уже добралися й до того, що «не могли». Бо справді важко уявити, що можуть украсти... дорогу, ту саму легендарну бетонку, що колись зв’язала всі шляхи у Преображенці в цілісну систему. Характерно, збудували її за кошти колгоспників — на правлінні господарства вирішили якийсь відсоток відраховувати із зар­плат членів «Зірки» для цього спільного блага. І ніхто з такого приводу не сперечався. Бо жили всі тоді інтересами спільними. Не те, що тепер.

Невловимі... спіймані на гарячому

— Ця дорога була для нас дуже важливою, бо пролягла і до тракторної бригади, і до цвинтаря, і до току, — розповів мені депутат Преображенської сільської ради Микола Каряка. — І коли минулої осені на її віддаленій частині вкрали відразу 28 бетонних плит, ми навіть не могли збагнути, що таке взагалі можливо. Звісно, звернулися до міліції, але там заявили, що ці плити забрали, як... речові докази. Дотепер не знаємо, куди ці «докази» зникли.

Преображенський сільський голова Любов Жук тоді офіційно повідомила в міліцію про демонтаж дороги, що перебуває на балансі сільради. Як і має бути, того ж дня внесли ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) під № 120120405900000010 і розслідування начебто почали. Але потім інцидент потихеньку «зам’яли». Ніби за «малозначимістю».

Проте таке затишшя тривало недовго — до весни. 24 квітня цього року приголомшені селяни знову побачили, як їхню дорогу демонтують, уже не криючись, за допомогою потужної техніки. І навіть встигли не один штабель iз плит скласти, щоб потім вивезти. Люди кинулися рятувати свою дорогу: більше півсотні преображенців прибули на місце події і перекрили шлях до вивозу плит своїми тілами. Колишньому місцевому дільничному міліціонеру Віктору Шатілу автокран навіть добряче в’їхав у плече, але людей вже ніщо не могло злякати.

Прибульці ж своє невдоволення з приводу зірваної оборудки висловлювали добірним матом. Коли ж у них зажадали документи на цей демонтаж, то відповіли зухвало: «Документи в міліції».

Ще більше людей вразило, що знову керував процесом такий собі Вова, їхній земляк. Щоправда, Вовина родина у Преображенці — люди приїжджі. Прийняли їх тут колись добре, зокрема колгосп виділив хату, в якій живуть дотепер. Вова ж виїхав немовби до Києва, а потім об’явився в рідних краях із задатками бізнесмена, що, зрештою, проявилися в демонтажі дороги.

Також серед учасників руйнівного процесу побачили ще кількох місцевих. Зокрема, одного двічі засудженого саме за крадіжки.

Заважаєте чоловіку займатися бізнесом!

На тривожний сигнал із Преображенки миттєво відреагував народний депутат України Олег Царьов, який, полишивши нагальні справи, примчав до села. Оперативно прибула й слідча група томаківської районної міліції. От тільки затримувати, тобто брати на гарячому, ніхто нікого не збирався. Як стверджують очевидці, міліціянти значно більше переймалися тим, щоб сховати від людського гніву водіїв крана й вантажівок, що демонтували дорогу.

Олег Царьов iз цього приводу підняв на ноги всіх і вся. Навіть аудієнції з Генпрокурором домігся. Адже питання постало недвозначно: хто відновить демонтовану дорогу? І тут суми випливають доволі серйозні. Вартість лише одного квадратного метра демонтованої дороги у Преображенці становить 681 гривню. Вкрадено загалом 144 плити загальною площею 864 квадратні метри. Отож територіальній громаді заподіяно збитки на суму понад 588 тисяч гривень. Але найбільше селян обурює, що спійманих на гарячому злодіїв притягувати до відповідальності ніхто не квапиться.

— Дійшло до смішного, — розповів мені помічник–консультант народного депутата України Володимир Клименко. — У злодіїв виявився документ про те, що вони придбали цю частину дороги на... товарній біржі. Виставили їх на реалізацію начебто за борги товариства «Зірка». Насправді ж дорога належала тільки КСП iз такою назвою, а потім була прийнята на баланс сільською радою. Покупцем же виявився 57–річний уродженець Дніпропетровська, що мешкає на проспекті Миру в Томаківському районі, але в документі не вказано, в якому селі. Та й проспектів у нас немає.

А далі стали відбуватися незбагненні речі. Покупець плит начебто звернувся у Дніпропетровськ до органів прокуратури, які, в свою чергу, відкрили кримінальне провадження стосовно міліціянтів, що немовби перешкоджають чоловікові займатися... підприємницькою діяльністю. Автор цих рядків намагався поспілкуватися на гарячу тему з очільниками томаківської прокуратури та міліції, але марно.

Крадуть не лише у Преображенці

Як стверджує Олег Царьов, інцидент у Преображенці не єдиний на теренах Дніпропетровщини. Зокрема, наприкінці 2012 року було демонтовано таку ж бетонну дорогу в селі Весела Долина, що зв’язувала його з Кіровкою, оплотом тутешньої цивілізації. Ця магістраль тут так само перебувала на балансі сільської ради, але була продана як частина майна місцевого птахорадгоспу. Нині прокурор Криничанського району подав до суду позов про визнання оборудки недійсною і повернення дороги територіальній громаді. От тільки хто це повернення оплатить? А ще в тому ж 2012 році було демонтовано дорогу біля колишньої човнової станції у Марганці.

Олег Царьов схильний вважати, що на території Дніпропетровської області орудує група зловмисників, яка діє відкрито, застосовуючи автокрани та вантажні автомобілі, бо має високе покровительство. Тільки цим і можна пояснити нахабство руйнівників, які взялися в людей красти вже навіть дороги.