У Криму десятий рік поспіль функціонує відділ Ради Європи. Цілком резонно, що ця поважна установа розмістилася саме під дахом Кримської республіканської установи «Універсальна наукова бібліотека імені І. Я. Франка», що на тихій сімферопольській набережній річки Салгірки. Її технічний стан, оснащення і фонд (тільки позаторік бібліотека справила новосілля, на що з бюджету було виділено понад 40 мільйонів гривень. — Авт.) відповідають майже всім сучасним вимогам. Принаймні в Україні, вважає директор бібліотеки Людмила Дроздова, на сьогодні нічого кращого немає.

Очевидців шокувала ця дорожньо–транспортна пригода на вулиці Макаренка у Кременчуці: позавчора обідньої пори легковий автомобіль «КІА–Черато» на великій швидкості несподівано змінив напрямок руху і буквально «наїхав» на зупинку громадського транспорту «Млин». Від «крутого» маневру легковик перекинувся на бік і фактично розтрощив невелику металеву конструкцію з навісом, яка слугувала прихистком тим, хто чекав попутного транспорту. В цей час там перебував 15–річний першокурсник машинобудівного технікуму – від жахливого удару хлопець загинув на місці.

Уже два дні кілька чернігівських ринків не працюють. Підприємці протестують. А в середу, 15 січня, коли Верховна Рада розглядала законопроект «Про місцеві податки та збори», разом із колегами з Ніжина та Прилук вони на знак протесту навіть влаштували «Урядовий ярмарок», на якому пропонували товари за цінами, які з’являться піс­ля того, як парламент ухвалить цей закон — наприклад, сумки та білизну за 500 американських доларів. На Красній площі Чернігова зібралося понад тисячу учасників акції. Чернігівські підприємці відрізняються винахідливістю, тому, незважаючи на мокрий сніг, вітер і серйозність ситуації, акція проводилася доволі жваво та креативно. Не забули протестувальники і про свою знамениту труну, яку носять під час подібних акцій. Цього разу в ній ховали ринок.

Рейд полтавських майстрів–сантехніків спричинений хронічними неплатежами львів’ян за воду. Лише за півроку вони заборгували понад чотири мільйони гривень. «Родзинкою» полтавських умільців є не лише «хитра» техніка, а й специфічний підхід — замість обрізання каналізаційних труб, вони їх... забивають. Адже якщо без води «протягнути» ще якось можна, у крайньому разі просто її самовільно під’єднати, то без можливості її злити — значно складніше. Адже перекривають стояки не лише «унітазного» напрямку — роблять неможливим і відведення води з умивальників та ванн. «Спрутярі» під’єднують свій хитрий прилад до загальнобудинкового стояка, а згодом, за допомогою спеціальних маніпуляцій, наглухо забивають злісним неплатникам зливні труби, які без втручання «полтавських умільців» розблокувати зась. А от відновлюють водопостачання не лише за умови повної сплати боргу, а й за додаткові 250 гривень «моральної компенсації».