Про те, як складно і майже неможливо вжитися під одним дахом двом творчим особистостям, говорено-переговорено. Висновок із дискусій, що тривають десятиліттями, наступний: внутрішня конкуренція, властива митцям, і є тією корозією, що методично і з апетитом «з'їдає» родинну ідилію. Але принцип правило-виняток спрацьовує і у цій давно перевіреній темі.
Ганна Примакова та Віталій Призант знайомі з дитинства. Сьогодні вони — не лише художники, а й подружжя. Успішні як у творчій, так і в родинній іпостасі. У галереї «Коло» відкрилася їхня спільна виставка «Палітра настроїв» — переконливе спростування всіх теорій про неможливість родинного і творчого комфорту двох митців.
«Тут ми презентуємо близько 35 наших робіт, — розповідає Віталій Призант, — що були написані за останні п'ять років. Деякі полотна — своєрідне продовження нашої поїздки до Криму, де ми працювали над проектом «Ню на фоні моря». Морська тематика «Палітри настроїв» — ніби альтернатива тому ж Айвазовському, який бачив і фіксував море тепер і зараз. Море Призанта — це насамперед осмислення й асоціації, що виринають уже після повернення додому. А сам художник асоціює себе з природою, піднімаючись вітром до неба чи опускаючись туманом до землі.
Ганна Примакова у «Палітрах настроїв» — жінка до кінчиків пальців, яка, як і її героїні, полюбляє капелюшки, парасольки і квіти, а життя «розкадровує» не роками, а порами дня: ранок, день, вечір...
«Цікаво проаналізувати цю виставку з позиції її впливу на людей певної професії, — каже психолог Діана Щербанська. — Ось, наприклад, спокійна, розслабляюча картина «Народження дня» — її можна повісити у кабінеті людини, якій часто доводиться приймати важливі рішення і яка час від часу мусить відволікатися від своєї роботи. А напружену, навіть у чомусь тривожну картину «Дві стихії» я б рекомендувала подарувати відділу продажу, де, як відомо, полюбляють пишатися здобутками і часто забувають, що життя — це постійний рух уперед».
Виставка «Палітра настроїв» у галереї «Коло» працюватиме до 30 липня.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
