Уряд та місцева влада досягли домовленості про те, що тарифи на тепло і гарячу воду в Україні не підвищуватимуться в цьому опалювальному сезоні.
Це скріплено відповідним меморандумом між Кабміном, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, «Нафтогазом України» та мерами міст.
Зокрема, від міських голів меморандум підписали очільники Києва, Житомира, Одеси та Бучі. За допомогою відеозв’язку за підписанням спостерігали мери Дніпра, Львова та Маріуполя.
«На початку січня цього року ми запустили вiсiм кроків щодо розв’язання тарифного питання та встановлення справедливих правил на ринку газу. І сьогодні я радий, що було підписано меморандум, у якому зафіксовано обіцянку перед людьми — тарифи на гарячу воду та опалення не будуть підвищуватись до кінця опалювального сезону», — зазначив Денис Шмигаль.
Крім того, прем’єр нагадав про інші кроки для врегулювання тарифного питання. Зокрема, уряд встановив максимальну ринкову ціну на газ на рівні 6,99 грн за кубометр для населення, крім того, зменшено тарифи на розподіл газу та збільшено субсидії для населення, зокрема на електроопалення.
Утiм те, що уряд подає як велику перемогу і вирішення питання, насправді є лише відстрочкою майбутнього подорожчання.
«Меморандум — це документ, який ні до чого не зобов’язує. Він винятково політично зобов’язальний, — пояснив в ефірі Українського радіо експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. — Ані президент, ані уряд нині не мають стосунку до формування ціни на газ, особливо для теплокомуненерго. Є окрема постанова Кабміну, яка регулює цю ціну, і вона прив’язана до хабу «Амстердам+».
Тобто цей меморандум нічого не змінив. Він не дає нижчу ціну на газ для теплокомуненерго, а лише констатує, що тарифи не будуть підвищуватися».
Експерт додає, що витрати в теплокомуненерго зросли, зарплати зросли, ремонтні роботи зросли, відтак подорожчання не вдасться утримати, воно — лише справа часу.
«Це замороження — лише політичний крок. У меморандумі зазначено, що місцеві бюджети не будуть нести додаткове фінансове навантаження, але це неправда. У будь-якому випадку додаткові витрати, які понесуть підприємства, ляжуть у збитки, які потім компенсують органи місцевого самоврядування», — зазначає пан Корольчук.
На думку експерта, опалювальний сезон українці пройдуть без різких стрибків цін на тепло, однак по його закінченню ціни почнуть зростати. І якщо ми не надто відчуємо це влітку («ціна влітку завжди дешевша»), то восени, з початком нового опалювального сезону, відчуємо тарифний стрибок.
«Ключовий фактор — це жовтень 2021 року, коли ціни почнуть зростати», — наголосив експерт.
А от із суттєвим подорожчанням електроенергії ми, найімовірніше, зіткнемося, набагато раніше. 2,5 гривні — це майбутня ціна за один кіловат за оптимістичним прогнозом. І це подорожчання очікує нас одразу по завершеннi опалювального сезону, тобто орієнтовно — після 31 березня.
Про це повідомив народний депутат і експерт iз питань ЖКХ Олексій Кучеренко у своєму блозі. Пан Кучеренко теж переконаний, що нинішній меморандум — це лише нетривала відстрочка проблеми.
Водночас експерт наголошує, що влада закинула в маси небезпечний месендж: якщо вийти на вулиці й перекрити дороги, можна отримати зниження цін на комірне. Тому в майбутньому слід чекати нових тарифних бунтів.
За підсумками минулого року, маємо 74 млрд грн боргів населення. Такі дані оприлюднив Держстат. Лише 73% населення (символічна цифра, чи не так?) змогли розрахуватися за комірне в минулому році.
Дорожчий січень, коли зросли не тільки тарифи, а й витрати енергоносіїв через погодні умови, докине мільярдів у вищезгадану цифру боргу. Наприклад, за даними столичної мерії, у січні 2021 року київські будинки спожили на 10% більше теплоенергії, ніж у грудні, тому за тепло в платіжках варто накинути тих же 10 відсотків.
Згідно з останнім опитуванням, проведеним «Українською соціологічною групою» 26 січня — 2 лютого, 94% українців вважають, що тарифи на комунальні послуги завищені, а 44,9% респондентів відповіли, що головною причиною зростання тарифів стали безгосподарність і непрофесійність уряду.
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
Грант на загальну суму $1,35 мільярда Україна отримала від США. >>
На третій рік повномасштабної заруби, коли незрозуміло, де, коли та якими ресурсами Україна зупинить ворога, знову виникає запитання: чи всі українські багатії прийняли долю своєї держави як свою? >>
