Дорогі друзі! Послухайте, прошу, оду любові до Батьківщини — поему Андрія Демиденка «Гімн Свободи».

Багатство саме собою не є гріхом або чеснотою. Воно – лише інструмент, знаряддя в руках людини. Коли людина спрямовує багатство до добра – воно корисне, коли до зла – то воно примножує гріхи та провину.

Це я називаю катуванням струмом. Залишити кількадесят мільйонів людей без світла та води – це в реаліях ХХІ ст. і є геноцидом. Хіба ні?!

Переконливим свідченням такої рецесії є нічим неспровокована геноцидна збройна агресія Росії проти України, що триває вісім років поспіль і принесла державі і нації колосальні людські жертви, руйнування та страждання. Чи можливо було уникнути подібного?

Москва визнала нашу окремішність, бо ж хотіла знищити і пам'ятник видатному історикові Михайлові Грушевському, котрий на початку ХХ століття науково довів про самобутній розвиток української нації, зовсім відмінний від московської.

Тому, будь ласка, зосередьтеся на Starlink і Tesla, і не кажіть жодного слова про Україну, поки не відвідаєте її.

Нам треба зараз бути відкритими для усього світу, при цьому зберігаючи свою ідентичність та самобутність. Війна, страждання, біль і втрати мають дати нам можливість перемоги не просто у тому, що росія покине наші території, всі, у тому числі Донецьк, Луганськ і Крим.

За останні два століття найбільші військові перемоги російської держави відбувались виключно в коаліції з найпотужнішими країнами Заходу, від наполеонівських війн до Другої світової, а як тільки вона запливала за буйки - отримувала то Кримську поразку, то Цусіму.

Досі типовою є ситуація, коли борці за незалежність, які пережили роки комуністичних таборів, живуть у бідності. Їхні пенсії значно нижчі за пенсії їхніх катів - колишніх суддів, прокурорів, працівників КГБ, МВС тощо, є значно вищими.

Ати-бати, йдуть солдати,
Москалі та ще буряти,