Нестримне бажання людини прискорити свій рух у просторі змусило її створити колесо, крило літака, реактивний двигун. Планетою тепер уже мало хто ходить пішки. До того ж із кожним роком зростає число достойників, які прагнуть мати не громадські, а персональні транспортні засоби. Як результат, тиснява на дорогах стала настільки звичною і проблемною, що чергове, і знову ж таки, нестримне бажання злетіти над нею може матеріалізуватися за допомогою надлегких літальних апаратів. На думку фахівців авіагалузі, не за горами той час, коли добрий відсоток заможних автолюбителів пересяде на вертольоти. Україна, як авіабудівна дер­жава, має всі шанси заробити на новій тенденції добрі гроші і славу. Якщо, за усталеною традицією новітньої історії, не проґавить свій шанс.

Американські вчені виявили ділянку мозку, що відповідає за емоційну складову морально–етичних оцінок. Виявляється, що пацієнти з двосторонніми ураженнями вентромедіальної префронтальної кори головного мозку (ВМПК) при рішенні складних моральних дилем керуються лише своїм розумом, тоді як у здорових людей важливу роль у цьому відіграють емоції. Відомо, що згаданий відділ мозку здійснює емоційну оцінку сенсорної інформації, яка потрапляє в мозок, особливо тієї, що має «соціальне» забарвлення. Так, наприклад, «піддослідні» пацієнти не побачили різниці між убивством, яке здійснюється заочно (наприклад, шляхом натиснення кнопки) і вчиненим власноруч, тоді як здоровим людям така різниця видається величезною. Чудово розрізняючи добро і зло на свідомому рівні, такі пацієнти не здатні до співчуття і не знають, що таке почуття провини. ВМПК також регулює емоційні реакції організму (наприклад, прискорення пульсу при погляді на фотографію, яка зображує чиїсь страждання).

Із приходом нового уряду в освітянських та наукових колах знову заговорили про актуальну проблему щодо адаптації нашої системи освіти до західноєвропейської. Зокрема, про необхідність запровадження трьох рівнів вищої освіти бакалавр—магістр—доктор замість теперішньої фактично п’ятирівневої (у нас є ще спеціаліст та кандидат наук). Проте очевидно, що формальний перехід на трирівневу систему вищої освіти нічого не дасть в якісному плані, окрім того, що кількість «проффесорів» серед депутатів, міністрів та чиновників усіх рангів почне ще швидше зростати. Тож робити формально такий перехід найближчими роками немає сенсу.

Компанія «Майкро­софт» подала патентну заявку на систему стеження за співробітниками. Нова технічна вигадка дозволить визначати ефективність роботи людини, її фізичне самопочуття і навіть компетентність. Словом, буде повністю контролювати співробітників. Тож будь–який роботодавець зможе придбати таку установку і в людини не залишиться жодних таємниць ні від працедавця, ні від колективу. У склад системи входять датчики, які вимірюють частоту серцебиття працівників, температуру тіла, кров’яний тиск і стежать за їхніми рухами. Датчики також уловлюватимуть «сигнали мозку», які свідчитимуть, чи переживає людина стрес.

31 січня минуло 90 років із дня смерті видатного українського вченого Івана Пулюя (1845—1918). Упродовж десятиліть його ім’я в Україні було в забутті. А проте саме Іван Пулюй був співавтором епохального відкриття Х–променів, які в радянській літературі більше відомі як «рентгенівські». Окрім того, Іван Пулюй увійшов в історію як перший перекладач (спільно з Пантелеймоном Кулішем) Біблії українською мовою зі староєврейської. Ця Біблія була видана у Відні 1903 року Британським заграничним біблійним товариством. Понад 10 років наукову спадщину Пулюя досліджує віце–президент Українського фізичного товариства, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, доктор фізико–математичних наук, професор Василь Шендеровський. Саме до нього «УМ» звернулася з питаннями про «білі плями» в біографії Івана Пулюя.

«Я сі так напудилась, що аж присіла біля біциглі», «Вогняна куля була розміром 200—300 м, за нею тягнувся хвіст 2—3 км, гуркотіло, в хижі дзвеніли шибки, деякі з них повилітали»... Такими емоційними словами описували селяни падіння Карпатського боліду 17 листопада 2001 року. Того дня величезний болід, залишивши на небі 106 км світлового шляху, вибухнув на висоті 13, 5 км над поверхнею Землі і впав на Закарпатті. Його зафіксували не тільки місцеві жителі України, Польщі, Угорщини, Словаччини, а й дві словацькі та три чеські станції Європейської болідної сітки. За даними астрономів П. Спурного та В. Порубчана, які спостерігали болід, маса тіла, що ввійшла в атмосферу Землі, складала 4300 кг, а метеорита, що впав, — до 450 кг.
Вже відбулося сім експедицій українських науковців на Закарпаття у пошуках цього метеориту. Вчені обшукали територію у 85 кв. км, «озброївшись» для більш ефективного пошуку міношукачами. Та, на жаль, цей метеорит досі не знайдено. Великий інтерес до нього виявляють так звані «чорні» метеоритники, які залишають селянам свої координати і обіцяють винагороду за знахідку або за інформацію про неї. Але це — не звичайний камінь, а важливий для науки зразок.
Про те, звідки беруться метеорити і чому ці «каменюки» є цінними з наукової точки зору, розповідає голова Комітету з метеоритів НАН України, завідувач відділу космоекології та космічної мінералогії Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ, доктор геолого­мінералогічних наук, професор Віра Семененко.

Британський учений, фахівець у галузі штучного інтелекту Девід Леві, автор популярної на Заході книги «Кохання і секс з роботами: еволюція стосунків людина—робот», переконує: в недалекому майбутньому роботи замінять людям не лише сексуальних партнерів, але й коханих. Роботи ощасливлять людство, переконує Леві.
Андроїди уже існують, і вчені їх постійно вдосконалюють.
На сайтах фірм–виробників андроїдів можна знайти «ляльок» зразка 2003 року і минулого. Їх порівняння приводить у шок: андроїди–2007 стрімко прогресують і стають усе більше подібними до людей.

Учені вже давно довели, що знайома усім і, на перший погляд, абсолютно звичайна вода є ідеальним носієм інформації. Вона сама копіює структуру розчиненої в ній речовини, переймаючи її вла­стивості. А також реагує на молитву, музику, настрій людей, добре і лихе слово. Саме тому забруднена криниця таїть у собі недуги, а освячена словом Божим хрещенська вода — здоров’я і благодать.

Наступний, 2009, рік ООН проголосила Міжнародним роком астрономії і космосу. Привід для цього більш ніж поважний — сорокарічний ювілей від дня першої висадки землян на інший космічний об’єкт — Місяць. Це сталося всього майже через дванадцять років після запуску першого штучного супутника Землі, політ якого дозволив нашій цивілізації ввійти у нову еру свого розвитку — космічну. Тепер час летить, мов ракета–носій, ледве встигаючи за швидкістю нашої думки. Поняття «нове космічне мислення» з кожним роком стає все більш актуальним.

Рік тому побачила світ книга «Велич Дулібії Рось. Суренж. (Таємниці Волинської землі)», авторами якої є рівняни Валентин Дем’янов та Олексій Андреєв. У своїх дослідженнях рівненських підземель вони застосували метод сканування інформаційного поля Всесвіту. Це викликало в науковому середовищі чимало суперечок. Дослідникам стало зрозуміло, що поєднання геофізичних неруйнівних технічних методів пошуку підземних об’єктів та ширше розуміння духовних основ древніх суспільств може вивести історичні розвідки на певний рівень, на нову якість.
Нині рівняни, використовуючи свій метод, взялися досліджувати способи пізнання людської біоенергетики. У створеному ними Волинському центрі історичних та геофізичних досліджень «Рівне–Суренж» розроблено унікальну за своїми параметрами методику вимірювання людських аур. А ще директор дослідницького центру Валентин Дем’янов запевняє, що, використовуючи знання предків, люди здатні змінювати своє біополе.