Перший памʼятний камінь майбутнього Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримських татар заклали у Києві в суботу, 18 травня.

Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні.

Якщо запитати в пересічного киянина, які у нього виникають асоціації при словах «парад на Хрещатику» і «9 травня», то з величезним відсотком вірогідності він скаже: «радянський парад перемоги над фашистами».

Покласти квіти до пам’ятника радянським солдатам у Варшаві, 9 травня, планував посол росії у Польщі Сєргєй Андрєєв, але він змушений буде йти до пам’ятника “по крові і кістках українців”.

У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви.

Під колишньою Аркою Дружби народів у Києві (Арка Свободи українського народу) демонтують композицію на честь Переяславської ради.

Відтепер вони мають назви: «Ярослава Мудрого» та «Вокзальна» відповідно.

За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл.

Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати.

Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня.