<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
<title>Світлана МАКОВИЦЬКА.</title>
<link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-239</link>
<atom:link href="https://umoloda.kyiv.ua/rss/number/p-0/a-239" rel="self" type="application/rss+xml" />
<description>Новини від видання "Україна молода"</description>
<language>uk</language>
<image>
    <link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-239</link>
    <url>https://umoloda.kyiv.ua/img/site/logo.png</url>
    <title>Світлана МАКОВИЦЬКА.</title>
</image>
    <item>
        <title><![CDATA[Інстинкт соборності]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1331/222/46949]]></link>
        <description><![CDATA[Рівно через п’ять років після проголошення українського Акту Злуки помер Володимир Ілліч Ленін. Ця подія настільки зворушила українців у СРСР, що відтоді щороку 22 січня вони під пильним наглядом партійних товаришів напозір сумували й підсвідомо раділи. Бо в глибині колективної народної пам’яті, у живучих клітинах спинного мозку в’юнився «спогад про майбутнє». Зокрема, якісь туманні образи надзвукових літаків із києворуськими тризубами на крилах і маркер жовто–блакитних прапорів в усіх райцентрах на теренах від Сяну до Дону і від Криму до хутора Михайлівського.
Із 1939 року українців галицьких теж стали привчати сумувати 22 січня, а в 1945–му до гурту приєдналися закарпатці й буковинці. По телебаченню цього дня показували довгі черги до непохованого тіла Ілліча, а в дитячих садочках і школах педагоги розповідали дітям про велич утрати. 22 січня 1990 року ті, хто найкраще засвоїв «мавзолейну науку», сварилися й махали кулаками з тротуарів і кватирок тролейбусів на молодих і літніх українців, які творили «ланцюг єдності» посеред автошляхів і вперше відкрито раділи — разом.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1331/222/46949</guid>
        <pubDate>Wed, 21 Jan 2009 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Через храм — до себе]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1326/116/46785]]></link>
        <description><![CDATA[«Якщо вчитель бере хабар від учня, чи той учень може вирости чесною людиною? Такий учитель робить страшну кривду своїм учням», — нагадав Патріарх Української греко–католицької церкви Любомир (Гузар) на презентації свого першого аудіопроекту — трьох компакт–дисків, об’єднаних під назвою «Дорога до себе». Комплект дисків презентували у Міжнародному виставковому центрі неподалік Патріаршого собору УГКЦ у Києві.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1326/116/46785</guid>
        <pubDate>Wed, 14 Jan 2009 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Історія з Парижа]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1300/116/45943]]></link>
        <description><![CDATA[Учора Музей Укра­їнської Народної Респуб­ліки поповнився цікавими експонатами. Паризький колекціонер Серж Гетц подарував новому закладу свою колекцію книжок і документів про УНР. «Найцікавішою в колекції Гетца (мати якого, до речі, українка) є «Карта України з залізничними шляхами, копальнями заліза, солі і нафти», укладена 1919 року в Києві і надрукована у Відні, — розповідає завідувач відділу музеїв Українського інституту національної пам’яті, директор Музею УНР Олександр Кучерук. — Там указано кордони України й усі етнічні території, що залишилися поза кордонами. У Росії це Курщина, Кубань, Поволжя. Тепер зрозуміло, чому голод був на Поволжі, — ці землі були заселені українцями. Ця карта друкувалася під паризькі мирні переговори, де визначалися кордони Європи після І Світової війни». Подібна карта була надрукована і французькою мовою, вона також є в Музеї.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1300/116/45943</guid>
        <pubDate>Sat, 29 Nov 2008 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Нема пророка]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1299/116/45920]]></link>
        <description><![CDATA[Останні свої місяці Лев Силенко жив у Києві, в чотирикімнатній квартирі на Оболоні.
Буремне й не зовсім відоме життя керівника РУН–віри розпочалося чи то в 1921, чи в 1924 році на Кіровоградщині. Силенко спершу вивчився на бібліотекаря в Кременчуцькому технікумі, у 1941–му був червоноармійцем, в 1942–му в Києві взявся за журналістику, писав до газети «Українське слово», був колегою Ольжича й Теліги. Коли редакцію за чиїмось доносом арештували й розстріляли в Бабиному Яру, гестапо забрало і Силенка, та невдовзі випустило.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1299/116/45920</guid>
        <pubDate>Fri, 28 Nov 2008 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[День Патона]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1298/116/45897]]></link>
        <description><![CDATA[За його плечима — світове визнання, низка винаходів у галузі зварювання, металургії і технології металів. Зокрема, академік Борис Патон започаткував і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів в умовах відкритого космосу і під водою. Під його керівництвом учені винайшли новий спосіб з’єднання м’яких тканин людини і тварин. Чи не єдиному науковцю, йому в Києві вже давненько встановили бронзовий пам’ятник за життя. Його іменем названі вулиці в Дніпропетровську і Льво­ві. Упродовж 50 років учений очолює всесвітньо відомий академічний Інститут електрозварювання імені свого батька — Євгена Патона. Понад 40 років є президентом Академії наук України.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1298/116/45897</guid>
        <pubDate>Thu, 27 Nov 2008 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Резонанс у роковини]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1295/265/45778]]></link>
        <description><![CDATA[Правда, не зважаючи ні на що, завжди в якийсь час стає явною. Світ дуже довго мовчав про геноцид у центрі Європи, а тепер заговорив. Відкрилися архіви, свідки злочину перестали боятися розповідати про 33–й, видано тисячі книжок про Голодомор, створено десятки документальних фільмів. Утім джерело дезінформації залишається тим же, що й 75 років тому — за білокам’яним муром, червонозоряними вежами. І це незаперечний доказ того, що правда пече злочинця.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1295/265/45778</guid>
        <pubDate>Sat, 22 Nov 2008 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Пережити Голод]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1293/163/45712]]></link>
        <description><![CDATA[Аби зрозуміти — потрібно пережити або принаймні спробувати це зробити. Упродовж 33 годин добровольці акції «Сопричастя», зініційованої Спілкою української молоді в Україні, через обмеження у звичних їжі, музиці, розвагах символічно єднатимуться з тими, хто з вини більшовицького режиму перетерпів неспівмірно більші обмеження та страждання в час Голодомору 1932—1933 років. Акція триватиме з 7.00 21 листопада до 16.00 22 листопада.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1293/163/45712</guid>
        <pubDate>Thu, 20 Nov 2008 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Україна захистить НАТО]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1230/116/43582]]></link>
        <description><![CDATA[Учора в Українському домі розпочався ІХ Конгрес Світового конгресу українців. Події у Грузії, 75–та річниця Голодомору, надання Україні ПДЧ у НАТО — ось головні питання цьогорічного зібрання, що об’єднує десятки громадських організацій української діаспори. У робочій атмосфері першої половини дня учасники конгресу розробили проект звернення до керівників Франції та Німеччини з проханням не перешкоджати Україні у грудні приєднатися до Плану дій з набуття членства в НАТО — «щоб біля кордонів Євросоюзу не повторився грузинський сценарій». Про це розповів «Німецькій хвилі» президент СКУ правник Аскольд Лозинський. Це звернення представники діаспори з 25 країн світу мають ухвалити впродовж триденної роботи.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1230/116/43582</guid>
        <pubDate>Thu, 21 Aug 2008 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Святий Володимир ­— українцям світу]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1226/116/43466]]></link>
        <description><![CDATA[20 серпня у столичному «Українському домі» розпочнеться IX Конгрес Світового конгресу українців, що триватиме три дні. За словами голови оргкомітету Марії Шкамбари, основна мета заходу — обрати нового президента і спланувати роботу на наступні п’ять років. На сьогодні СКУ очолює відомий діаспорний діяч Аскольд Лозинський — доктор права, який мав досвід роботи у різних українських організаціях Америки.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1226/116/43466</guid>
        <pubDate>Fri, 15 Aug 2008 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Шанс на архіви]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1223/116/43360]]></link>
        <description><![CDATA[Учора Ольга Гінзбург, колишня голова Держкомархівів України, ходила в Київський апеляційний суд по рішення про незаконність свого звільнення з високої посади. Ольга Петрівна, член Комуністичної партії, очолювала архівну галузь держави півтора року — з вересня 2006 по квітень 2008–го — за квотою комуністів в уряді Віктора Януковича. Особливих скарг на керівницю, яка вже мала досвід управління на Конотопському арматурному заводі як секретар парткому, не надходило. Вона навіть узялася полагодити дахи в будівлі, де розміщені головні архіви столиці.]]></description>
        <category><![CDATA[Світлана МАКОВИЦЬКА.]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1223/116/43360</guid>
        <pubDate>Tue, 12 Aug 2008 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
</channel>
</rss>
