<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
<title>Наталія ЧУСЬ</title>
<link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-202/</link>
<atom:link href="https://umoloda.kyiv.ua/rss/number/p-0/a-202/" rel="self" type="application/rss+xml" />
<description>Новини від видання "Україна молода"</description>
<language>uk</language>
<image>
    <link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-202/</link>
    <url>https://umoloda.kyiv.ua/img/site/logo.png</url>
    <title>Наталія ЧУСЬ</title>
</image>
    <item>
        <title><![CDATA[Чий ліс? Нічий, забирайте!]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1450/165/51001]]></link>
        <description><![CDATA[Кіровоградська кривава історія за участі БЮТівця Лозинського та загарбаних ним мисливських угідь змушує «відкрити очі» багато на що. У тому числі й на те, що в Україні таки можуть бути приватні ліси (як, до речі, й орендовані прибережні смуги водойм). Виявляється, наше законодавство це ДОЗВОЛЯЄ! Тож табличка при вході у ліс «Приватна власність. Вхід заборонено!» сьогодні може бути цілком законною! На щастя, хоч не при всякому лісі...]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1450/165/51001</guid>
        <pubDate>Sat, 18 Jul 2009 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[«Якби я знав, що так буде, — ні за які гроші б не поїхав»]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/448/171/16200]]></link>
        <description><![CDATA[Олександр Сахно, на своє нещастя, став першим українським вояком, пораненим в Іраку. Тепер звідти повертається вже третя зміна української бригади... Були й інші жертви. Але в цього молодого хлопця найдовший досвід життя «після того, як». Про це життя-буття ми й вирішили його розпитати. Правда, нагода зустрітися випала не відразу. Хлопцю було зле, він лежав у лікарні.  Довелося чекати, поки медики черговий раз упораються з його іракськими наслідками.]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/448/171/16200</guid>
        <pubDate>Tue, 14 Jun 2005 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[«Вусатий нянь»]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/434/171/15686]]></link>
        <description><![CDATA[Узагалі-то він безвусий. Але казати про себе «вусатий нянь» може все одно, тому що справа тут не в наявності вусів, а в суті. І в робочий, і навіть у вільний від роботи час 20-річний Сергій Сердюк «нянькається» з дітьми чернігівського притулку «Надія». Тому що прикладом йому слугує власна історія... Їй-богу, не історія, а просто втілення сценарію відомого радянського фільму «Вусатий нянь» у життя. Колись у цей самий дитячий притулок він потрапив випадково і не з власної волі. Потім навіть і до армії два роки тому забирали саме звідси. Проводи були — теж як у кіно: усім притулком, діти й вихователі зі сльозами на очах. І вони ж писали йому листи до військової частини.]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/434/171/15686</guid>
        <pubDate>Wed, 25 May 2005 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Зелені свята: догуляйте красиво!]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/190/116/6700]]></link>
        <description><![CDATA[У місто дух зелених свят приносять торговці лепехою і м'ятою, любистком, петрушкою. Але народ давно вже не гуляє по-справжньому, як наші предки. А вони на зелений тиждень справляли кілька язичницьких обрядів. Усе одно працювати в полі цими днями не можна: там хазяйнують русалки. Так що сучасні бажаючі відродити реліктові обряди зелених свят можуть вибирати, що їм більше підходить: або ходити з кустом, або на березах вінки заплітати, або русалок «підгодовувати», а потім випроводжати.]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/190/116/6700</guid>
        <pubDate>Tue, 01 Jun 2004 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Африканський тато для Еріка та Роми]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/186/116/6534]]></link>
        <description><![CDATA[Історія двох чорношкірих братиків, покинутих холодною осінню в селі Мрин Носівського району (про те, як розкручувався цей детективний сюжет, «УМ» повідомляла  у номері від 14 травня цього року), щойно отримала несподіване продовження. Знайшовся їхній батько! А позаяк усі несподіванки в нашому житті «люблять компанію», то з'явились і нові неофіційні дані про ймовірну матір.]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/186/116/6534</guid>
        <pubDate>Wed, 26 May 2004 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Неня для чернігівських негренят]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/178/188/6165]]></link>
        <description><![CDATA[Ці діти народилися не в Чернігові, в який їх просто закинула доля, але стали тут мало не місцевими знаменитостями. Довге та екзотичне для України ім'я свого батька-африканця старший з них, Рома, вимовляє чітко — але хто цей чоловік, достеменно не відомо. Натомість ім'я їхньої матері — Іванна — відоме з прізвищем та по батькові. Особа цілком реальна. Ромчик розповідає, що жили вони з нею у Києві, де він навіть ходив до дитсадка. Але одного дня мама відвезла їх із молодшим братиком у село Мрин Носівського району. І покинула виживати у хаті, яку начебто, кажуть діти, згодом планували викупити. Спочатку малюки були під наглядом чужої бабці. Через якийсь час і бабця кудись поділась. І залишились восьмирічний Рома з трирічним Еріком самі у нетопленій (а був листопад) хаті.]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/178/188/6165</guid>
        <pubDate>Fri, 14 May 2004 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Вийнята з тіла смерть]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/139/171/4566]]></link>
        <description><![CDATA[Історія, пережита цією людиною, настільки неймовірна, що в неї навіть важко повірити. 18 років тому Віталій Грабовенко, поранений в Афганістані радянський солдат, носив у своєму тілі не помічену медиками гранату на бойовому взводі. Це тривало аж 13 днів! Від будь-якого невдалого руху або чхання страшна «квартирантка» могла вибухнути, вбиваючи та калічачи всіх у радіусі кількох метрів. Одужуючи після видалення інших осколків, Віталій спочатку «носив» її по госпіталю в Душанбе без усяких застережень. І навіть пробував грати в настільний теніс...]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/139/171/4566</guid>
        <pubDate>Sat, 13 Mar 2004 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Тримайся, бюджете — гряде скорочення]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/112/116/3497]]></link>
        <description><![CDATA[Минулого тижня міністр оборони України Евген Марчук зустрівся в Чернігові зі своїм колегою з Білорусі генералом-полковником Леонідом Мальцевим. Міністри провели годинну бесіду віч-на-віч, після чого підписали план двостороннього співробітництва між міністерствами оборони обох країн на 2004 рік. До співпраці оборонних відомств України та Білорусі закликає не лише близькість кордонів, а й спільні процеси в арміях обох країн. Зокрема — скорочення збройних сил. Білорусь вже завершує цей процес, а в Україні він тільки починається.]]></description>
        <category><![CDATA[Наталія ЧУСЬ]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/112/116/3497</guid>
        <pubDate>Wed, 04 Feb 2004 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
</channel>
</rss>
