<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
<title>Володимир СТАДНИЧЕНКО</title>
<link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-129</link>
<atom:link href="https://umoloda.kyiv.ua/rss/number/p-0/a-129" rel="self" type="application/rss+xml" />
<description>Новини від видання "Україна молода"</description>
<language>uk</language>
<image>
    <link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-129</link>
    <url>https://umoloda.kyiv.ua/img/site/logo.png</url>
    <title>Володимир СТАДНИЧЕНКО</title>
</image>
    <item>
        <title><![CDATA[Мандрівник за знаннями]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/1054/169/37881]]></link>
        <description><![CDATA[Сьогодні ми називаємо Григорія Сковороду перворозумом України, видатним філософом, талановитим поетом, будителем нації, людиною українського бароко — і водночас нашим сучасником, провісником нинішньої незалежної України. І це справедливо.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/1054/169/37881</guid>
        <pubDate>Sat, 01 Dec 2007 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Пiдемо за Сковородою]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/812/169/29588]]></link>
        <description><![CDATA[П'ять років поспіль «Україна молода» на початку грудня розповідає своїм читачам про життєві мандри, духовні шукання, поетичні співи нашого перворозуму — Григорія Сковороди. Така нефальшована, глибока відданість молодої України в час відродження нашої національної сили і водночас у період руйнівного політичного розбрату ідеям і настановам, прикладу особистого життя народного мудреця і навчителя дає «Україні молодій» авторитетне право поставити питання про щорічне відзначення на державному рівні дня 3 грудня — дати народження видатного українця — філософа, поета і музиканта Григорія Савича Сковороди.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/812/169/29588</guid>
        <pubDate>Tue, 05 Dec 2006 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Дзвiн не «заговорить», поки банкiри мовчать]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/618/219/22356]]></link>
        <description><![CDATA[У дев'ятому числі листопада минулого року «Україна молода» надрукувала мій нарис «Снітин — Гетьманова колиска». Тодi працівник інформаційного центру Київського національного економічного університету Людмила Рінгіс повiдомила, що університету присвоєно ім'я Героя України, видатного економіста, випускника цього ВНЗ Вадима Гетьмана. I запросила разом з викладачами і студентами поїхати на батьківщину Вадима Петровича — в село Снітин на Полтавщині.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/618/219/22356</guid>
        <pubDate>Sat, 18 Feb 2006 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Каврайська весна]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/567/169/20499]]></link>
        <description><![CDATA[Коли народжується людина, спішимо укорінити її в земному світі ім'ям, прізвищем, батьковим іменем. У деяких народів новонароджений одержує ще й вервечку імен предків — пра-пра-пра... Всі ці якірці тримають у життєвих боріннях мільйони людей, чесних, роботящих, розумних — і все ж без Божої іскри.
      І тільки люди геніальні, вивищені розумом і серцем, непідвладні часові, не потребують підпорок ні попереду свого імені, ні після нього. На вершині життя, на духовному злеті за ними лишається одне, але знакове, планетарне ім'я. Я почну цей славетний перелік: Арістотель, Платон, Сократ, Конфуцій, Будда, Магомед, Христос... Читач може сам продовжити увінчаний найвищим визнанням список: Хмельницький, Мазепа, Шевченко, Пушкін, Толстой, Франко...
      Козацькому сину, який народився у полтавських Чорнухах, дали ім'я Григорій, а за батьком — Савич. Сам мисленик у листах підписувався по-різному: «твій новий друг Григ. Ск.», «найбільший друг Григор.», «твій Григ. Саввин», «твій Савин», «Tuus Gregor. Sabbin», «Amicus tuus Greg. Skoworoda», «твой друг и брат, слуга і раб... Даніил Меінгард» (псевдонім), «старець Григорій Варсава Сковорода»...
      Проте життя і час, любов друзів та поклоніння учнів лишили за ним цільне ймення, мов злиток золота, — Сковорода. Під цим ім'ям видатний українець увійшов у світові енциклопедії. У Франції є культурологічна програма «Сковорода». На Харківщині розгорнув діяльність Фонд «Сковорода-300» (це вже з прицілом на 300-річчя від дня народження філософа).]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/567/169/20499</guid>
        <pubDate>Sat, 03 Dec 2005 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Снітин — Гетьманова колиска]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/549/291/19873]]></link>
        <description><![CDATA[Подзвонила працівник інформаційного центру Київського національного економічного університету, моя добра знайома Людмила Рінгіс: «Нашому університету присвоєно ім'я Героя України, видатного економіста, випускника нашого ВНЗ Вадима Гетьмана. От ми й вирішили гуртом викладачів і студентів з'їздити на батьківщину Вадима Петровича — в село Снітин на Полтавщині, приєднуйтеся...»]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/549/291/19873</guid>
        <pubDate>Wed, 09 Nov 2005 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Знає Дунай]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/479/171/17337]]></link>
        <description><![CDATA[Як тільки-но трапляється рідкий віддих від дзвінків, електронограм, скарг і конфліктів, Олександр Волошкевич кличе моториста Віталія: «А нумо, хутко лаштуй човна!», натягує гумові ботфорти і, полишивши гарячий кабінет, виряджається «на воду» — поринає головою в манливий простір дунайської дельти. Досить йому, директору заповідника, вирулити човном на широчінь Очаківського гирла, як поволі відступають щоденні вимотувальні клопоти: комісії, перевірки, браконьєрські хитрощі, чиновницькі оборудки, і перед ним на весь окошир проступає люба йому стихія ріки, моря, птаства й пишного зеленого клечання.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/479/171/17337</guid>
        <pubDate>Sat, 30 Jul 2005 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Птаходар Дунаю]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/265/171/9486]]></link>
        <description><![CDATA[Наш човен подолав навскіс піннохвильні брижні широкого Старостамбульського гирла Дунайського заповідника й повагом повужився пливними рукавами й стихлими єриками вглиб південних меж дельти. Орнітолог Михайло Жмуд показував мотористу Віталію, де пришвидшити рух, де завернути за згущений очеретяний набіг, а де й приглушити двигун, аби пропустити вперед велику сіру чаплю, яка поважно несла себе на широких крилах наопаш...
      Нарешті звернули у вузький, закошланий очеретом єрик, одмітний від інших руселець: по ліву руч, на стверділій плавині громадилася купина великих старих верб. Мій проводир вдивляється у верболозний обшир і показує рукою на найвище дерево із розлогими гілками:
      — На цій вербі ми намостили перше гніздо для орлана-білохвоста, — каже Михайло Жмуд і пробує навернути човен ліворуч, до вербових хащiв. Щільна стіна очеретів, переплетена синіми в'юнками, відштовхує човен — і ми беремо курс на Лебединку, до спостережного будиночка. Я відчув, що мене чекає цікава розповідь. І не помилився. Але познайомлю ближче читача з моїм супутником у мандрах по дельті.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/265/171/9486</guid>
        <pubDate>Thu, 16 Sep 2004 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Ангели довкілля]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/213/208/7566]]></link>
        <description><![CDATA[Заповідник — еталон правічної природи. Її захищає закон, оберігає людське серце. Але чи повністю недоторканним повинен бути природно-заповідний фонд? Відповіді авторитетів на це питання різняться — часом діаметрально. Сто років тому відомий природозахисник, академік Іван Бородін у маніфесті «Охорона пам'яток природи» писав: «Ми є володарями єдиних з-поміж роду скарбів природи. Це такі унікуми, як картини Рафаеля, — знищити їх легко, але відтворити немає можливості. Створення захисних ареалів надзвичайно важливо в цілях педагогічних, бо це забезпечує наявність об'єктів для наочного вивчення природи. Особливо велике їх значення у цьому зв'язку в околицях великих розумових центрів, де зосереджено масу унівського юнацтва». Активний діяч природоохоронної справи, фундатор мережі заповідників колишнього Радянського Союзу Василь Макаров конкретизує завдання: «Усіма способами розвивати пролетарський туризм у межах заповідників, не знижуючи, однак, науково-дослідницького значення заповідників і витримуючи принцип заповідності». Такий «ліберальний» підхід категорично заперечує знаний український екофілософ, голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко: «Заповідник повинен бути зачинений для туристів на замок».]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/213/208/7566</guid>
        <pubDate>Sat, 03 Jul 2004 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[«Загублений світ» Юрія Омельчука]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/74/201/2028]]></link>
        <description><![CDATA[Коли ви дістанетеся до «української Венеції» — містечка Вилкового, що в південно-західному куточку Одещини, то всі ваші пізнавальні бажання пересилить одне нетерпіння: одразу ж, без перепочинку, кинутися в обійми блакитно-зеленого заповідного Дунаю — і всотувати очима невимовну красу, на дотик серця відчути звабу Божого раю.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/74/201/2028</guid>
        <pubDate>Thu, 04 Dec 2003 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Громовик думки і слова]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/73/169/1957]]></link>
        <description><![CDATA[Де б ми не привітали з народинами нашого навчителя Григорія Сковороду — в батьківській хаті козака Сави в полтавському містечку Чорнухи чи в конгрегаційній залі Києво-Могилянської академії, в придворній капелі в Санкт-Петербурзі чи в Академії дунайських країн у Братиславі, в садибі Томарів у черкаському селі Каврай чи в Харківському колегіумі при Покровському монастирі, чи, нарешті, в «останній гавані» філософа, в селі Пан-Іванівка на Харківщині, — усюди почуємо вдячне слово і знаного іменинника, і наших сучасників за те, що віднині щорічно всім людом відзначаємо день народження славетного любомудра і провидця. Вірний вибір іменинного престолу Григорія Савича і в нинішньому році — старовинний Переяслав став першою реформаторською сходинкою в педагогічній діяльності Сковороди.]]></description>
        <category><![CDATA[Володимир СТАДНИЧЕНКО]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/73/169/1957</guid>
        <pubDate>Wed, 03 Dec 2003 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
</channel>
</rss>
