<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
<title>Марія КУЛЕБА</title>
<link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-124</link>
<atom:link href="https://umoloda.kyiv.ua/rss/number/p-0/a-124" rel="self" type="application/rss+xml" />
<description>Новини від видання "Україна молода"</description>
<language>uk</language>
<image>
    <link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/a-124</link>
    <url>https://umoloda.kyiv.ua/img/site/logo.png</url>
    <title>Марія КУЛЕБА</title>
</image>
    <item>
        <title><![CDATA[Шкіра варта «вичинки»]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/140/162/4620]]></link>
        <description><![CDATA[Пластичного хірурга традиційно уявляють як людину, що навіть із повного страховиська може зробити Аполлона чи пишногруду секс-діву. На які тільки жертви не йдуть люди, аби виглядати привабливіше — вирізають ребра, «вкорочують» носи, відкачують зайві кілограми. Проте висококваліфіковані медики пластичні операції частіше роблять не для наведення «марафету», а для того, щоб урятувати або полегшити життя хворому. Саме з такими випадками стикаються фахівці столичного Центру термічних уражень та пластичної хірургії. Сюди звертаються люди із найскладнішими опіками, обмороженнями чи вродженими вадами. Наш співрозмовник — провідний науковий співробітник Центру Олександр Жернов — має за плечима більше двох десятків років хірургічної практики. Щодня він дає своїм пацієнтам якщо не «друге» життя, то нове обличчя точно.]]></description>
        <category><![CDATA[Марія КУЛЕБА]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/140/162/4620</guid>
        <pubDate>Tue, 16 Mar 2004 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Нервові клітини відновлюються?]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/137/162/4489]]></link>
        <description><![CDATA[Зі своїм болем кожен бореться на самоті. Коли болить, світ зменшується до розмірів тієї ділянки, яка мучить. А решта життєвих проблем стають малозначущими дрібницями.
      Але медики кажуть, біль — універсальний захисник людини. Якби його не було, то ми тихо гинули б від різноманітних захворювань, не звертаючись по допомогу до лікаря. Саме біль не дає сидіти на місці, а змушує кидати все і негайно рятувати своє життя. «Коли людина народжується без відчуття болю, такий випадок трапляється один раз на мільйон населення, вона не доживає і до двадцяти років. Тому що в неї щось не так, а вона не знає, що і де, й не звертається по допомогу, не відчуває, приміром, навіть апендицит і може померти від нього», — розповідає Микола Сапон, старший науковий співробітник Клініки відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії АМН України імені Ромоданова. Сам Микола Анатолійович має справу з іншими людьми — тими, яким страшенно болить, яким не допомагають навіть найпотужніші знеболювачі.]]></description>
        <category><![CDATA[Марія КУЛЕБА]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/137/162/4489</guid>
        <pubDate>Thu, 11 Mar 2004 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Вдихни й не дихай]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/74/162/2015]]></link>
        <description><![CDATA[Скажіть, коли ви востаннє відвідували медичний кабінет, де сувора медсестра скомандує «Вди—и—ихнути і не дихати!» і флюорографічна установка миттю сфотографує ваші легені? Три роки тому? Два? Не пригадуєте? І то дарма, бо з 1995 року в Україні офіційно оголошена епідемія туберкульозу. Це означає, що будь-який дядечко, що навис над вами у маршрутці, може бути носієм підступної палички Коха. Ми звикли вважати, що туберкульоз — хвороба зеків та інших соціально неблагополучних членів суспільства. Але за останні роки різко побільшала кількість не просто туберкульозників, а таких «злісних хворих», що не бажають лікуватися й ізолювати свою болячку від решти населення.]]></description>
        <category><![CDATA[Марія КУЛЕБА]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/74/162/2015</guid>
        <pubDate>Thu, 04 Dec 2003 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
</channel>
</rss>
