<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
<channel>
<title>Традиції</title>
<link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/225</link>
<atom:link href="https://umoloda.kyiv.ua/rss/number/p-0/225" rel="self" type="application/rss+xml" />
<description>Новини від видання "Україна молода"</description>
<language>uk</language>
<image>
    <link>https://umoloda.kyiv.ua/number/p-0/225</link>
    <url>https://umoloda.kyiv.ua/img/site/logo.png</url>
    <title>Традиції</title>
</image>
    <item>
        <title><![CDATA[Масниця для миру]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2783/225/97139]]></link>
        <description><![CDATA[Засилля реклами «русской маслєніци» в інфопросторі України вже не вражає і не печалить, а закликає до дії: пізнати власні традиції і докласти зусиль, аби їх дотримуватися. Хоча б задля власної безпеки. Та спершу розберімося з традиціями російськими. Основні атрибути тамтешньої «Маслєніци» — це «бліни» з ікрою, грибами, медом чи іншими начинками, виготовлення і спалення солом’яного опудала, гучні розваги й чаювання з самоварами просто неба, змагання…]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2783/225/97139</guid>
        <pubDate>Thu, 10 Mar 2016 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Шик у вовні]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2571/225/90712]]></link>
        <description><![CDATA[Ще півтора десятка років тому візиткою талановитого подружжя з Коломиї були гобелени. У цьому виді ткацького мистецтва Ярослав Сахро з Оксаною Литвин сягнули такого рівня, що їхні твори почали залюбки купувати для приватних колекцій цінителі гобеленів з України, Великої Британії, Данії, Ізраїлю, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції та Японії.]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2571/225/90712</guid>
        <pubDate>Tue, 02 Dec 2014 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Кобзар Русалім]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2544/225/89895]]></link>
        <description><![CDATA[Наше знайомство з Русланом Козленком, або ж Русалімом (це його кобзарський псевдонім), відбулося під час фестивалю епічної традиції «Кобзарська Трійця-2014». Освячення музичних інструментів на подвір’ї Михайлівського Золотоверхого собору, виступи майстрів із різних куточків України, традиційний «кобзарський чайок».]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2544/225/89895</guid>
        <pubDate>Wed, 15 Oct 2014 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Бережіть, берегині!]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2437/225/86635]]></link>
        <description><![CDATA[Усього два кольори — білий і червоний. А ними створено цілий світ. Пряма горизонталь — земля, хвиляста лінія — вода, хрест — вогонь. Квітка, яка означала початок життя. І — жінка з піднятими руками. Берегиня, мати–прародителька, символ життя і родючості, захисниця людей від усілякого зла, добра «хатня» богиня, що оберігає родину…]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2437/225/86635</guid>
        <pubDate>Thu, 27 Mar 2014 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Принади архаїчної трапези]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2380/225/84670]]></link>
        <description><![CDATA[Симпатики древньогрецького філософа Сократа навряд чи аж так піднесено, услід за вчителем, можуть нині повторити його знамениту фразу «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити». У сучасному світі не все так просто, стабільно високі прибутки рестораторів — тому підтвердження.]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2380/225/84670</guid>
        <pubDate>Fri, 06 Dec 2013 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Скарби з бабусиних скринь i душ]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2296/225/81764]]></link>
        <description><![CDATA[У столиці українського гончарства — селищі Опішня — завершився п’ятий щорічний Тиждень національного гончарного здвиження «Здвиг–2013». Хоча насправді ця щедра на глину й таланти земля «двиготіла» під натиском грандіозного мистецького дійства майже весь місяць. Адже учасники третьої Е–літньої академії гончарства, міжнародного молодіжного гончарського фестивалю та четвертого ­ІНТЕРСимпозіуму кераміки приїхали сюди раніше. Зрештою, у рамках згаданого Тижня відбувалося десять повноцінних мистецьких конкурсів і презентаційно–виставкових заходів, у яких, крім гончарів і керамістів, демонстрували свою майстерність ковалі, фотохудожники, майстри графіті та бодіпейнтінгу, тобто художнього розпису на тілі. Найгучнішим же і водночас заключним акордом «Здвигу», власне, його апогеєм, став Національний фестиваль гончарства.]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2296/225/81764</guid>
        <pubDate>Fri, 05 Jul 2013 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Півстоліття на весільні вінки]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2290/225/81557]]></link>
        <description><![CDATA[Наталці Незнайомій із села Горошова Борщівського району, що на Тернопільщині, — 84 роки. Але вона чи не єдина знає всі тутешні весільні звичаї. Без бабці Наталки не обходиться майже жодне весілля в селі, адже ніхто краще за неї не вміє сплести вінок iз барвінку — чи не основний атрибут весілля. Вінки пані Наталка плете вже 50 років.]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2290/225/81557</guid>
        <pubDate>Fri, 21 Jun 2013 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Запашним зіллям і Божим спасінням]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2290/225/81558]]></link>
        <description><![CDATA[Обрядовість Зелених свят здавна знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов’язково прикрашали подвір’я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клена, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом подекуди вважали осику, на якій, за повір’ям, повісився Іуда. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2290/225/81558</guid>
        <pubDate>Fri, 21 Jun 2013 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Мотанку не продають, її всиновлюють]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2277/225/81091]]></link>
        <description><![CDATA[Сотні авторських ляльок, виготовлених майстрами з усіх куточків України, можна побачити сьогодні у львівському Палаці мистецтв. Арт–проект «ЕTNO’лялька» діє в рамках уже традиційного для міста фестивалю «Ляльковий світ».]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2277/225/81091</guid>
        <pubDate>Thu, 30 May 2013 00:00:00 +0300</pubDate>
    </item>
    <item>
        <title><![CDATA[Гультяї з Яворова]]></title>
        <link><![CDATA[https://umoloda.kyiv.ua/number/2213/225/78785]]></link>
        <description><![CDATA[Ще буквально кілька десятиліть тому яворівською іграшкою бавилися діти не лише всієї Львівщини, а й усіх окружних земель. Цим унікальним старовинним ремеслом займалися цілими родинами, а саме вміння передавалося з покоління в покоління. Але з розвитком технологій забавка не витримала конкуренції, займатись нею стало не вигідно, і ремесло почало поступово занепадати. Зараз на теренах Львівщини залишилося лише кілька народних майстрів, чиї родини і справді знали основні правила ремесла. І саме зараз яворівська іграшка як ніколи потребує збереження, адже може зникнути назавжди.

Іграшкове ремесло — унікальне не лише тим, що відоме не менше, ніж петриківський розпис, а й тим, що такі потужні осередки іграшкарства на теренах Східної Європи мають лише кілька народів.

У Львові за виготовлення яворівської іграшки взялися майстри Остап Сойка та Оксана Когут. Уже три роки вони їздять в експедиції на Яворівщину, буквально по крупинках збирають інформацію та виготовляють яворівську іграшку, намагаючись у своїй праці ретельно дотримуватися традиції.]]></description>
        <category><![CDATA[Традиції]]></category>
        <guid>https://umoloda.kyiv.ua/number/2213/225/78785</guid>
        <pubDate>Fri, 25 Jan 2013 00:00:00 +0200</pubDate>
    </item>
</channel>
</rss>
