Після тривалого затишшя у Вінниці знову почали розігріватися пристрасті, які яскраво свідчать про загострення протистояння різних політичних груп напередодні президентських виборів. Точкою прикладання сил на цей раз обрано посаду секретаря міськради — де-факто другу за значенням після посади міського голови. Свого часу на неї більшістю голосів було обрано Віктора Козака, який очолює обласний осередок партії «Реформи і порядок» (від минулої суботи — «Наша Україна») й має репутацію людини толерантної, здатної знаходити компроміси і згладжувати гострі кути.

Лідер «Нашої України» прибув на Івано-Франківщину по полудні минулої п'ятниці, аби саме тут, за традицією, відсвяткувати день проголошення Декларації про державний суверенітет України і здійснити черговий — тридцятий за своє життя — ритуал сходження на Говерлу. Між прес-конференцією в івано-франківському аеропорту та вечірнім прямим ефіром на місцевому телебаченні «Галичина» В. Ю. встиг поспілкуватися з понад десятьма тисячами учасників двох вічів — у Коломиї та обласному центрі Прикарпаття. Простий народ тут завжди зустрічав його з любов'ю, а тепер, після старту президентських перегонів, щира любов поєдналася з надією.

Без російських політтехнологів вибори в Україні проходили б нудно й нецікаво. Щоправда, вітчизняні гельмани й павловські виявилися непоганими учнями й активно переймають досвід російських колег, але масштаби не ті, та й «для душі» від них нічого не дочекаєшся. Хоч би тобі магазинчик сувенірів хтось відкрив, якщо вже на художню галерею, як у Марата Гельмана, коштів не вистачає...

Другий термін перебування на найвищій посаді держави був для Леоніда Кучми складним. Таких посадових криз він не переживав ні на «Південмаші», ні в часи прем'єрства, ні першого президентства. Однак, попри всі скандали навколо себе, Л. Д. утримався. З посади він, однак, іде з дуже низьким рейтингом довіри. Пригадується, цієї зими Віктор Ющенко сказав: «Президент може увійти в історію, а може в неї вляпатися». Поки що та нога Леоніда Даниловича, завдяки якій можна вляпатися, занурена в багнюку глибше, аніж нога, яка може залишити після себе історичний слід. Усе залежить від того, чи зможе гарант Конституції гарантувати її дотримання на виборах. Від того, якою він побачить Україну без Кучми. Україну, яка Кучмі все ще слабо уявляється без нього на чолі.

Сентенція, що посол США входить у п'ятірку провідних політичних діячів України, є рівною мірою і напівжартом, і напівправдою. З огляду на ту невтомну наполегливість, з якою Сполучені Штати навіюють українській владі поради провести чесні й прозорі вибори, «Україна молода» запросила саме його, Джона Гербста, Надзвичайного та Повноважного Посла США, «неукраїнського політика в українській політиці», поділитися враженнями, насамперед — про перший етап передвиборчої кампанії.

Тому, хто раз збрехав, наступного разу вже не повірять. Вочевидь, лідер Народно-демократичної партії Валерій Пустовойтенко раніше про цю хрестоматійно-біблейну істину не думав, тож тепер бідоласі буде нелегко довести, що він не верблюд, а вірний служака Банкової, Кучми, ПУКу та Януковича. Валерій Павлович дуже навіть щиро заявляв, що партія може висунути в президенти свого представника (прізвище якого, звісно, Пустовойтенко) замість підтримати «єдиного кандидата». Зрештою, НДП таки не змогла, а Пустовойтенко не захотів, і все сталося саме так, як і мало бути: з'їзд НДП схвалив рішення підтримати Віктора Януковича, а лідер «двічі народних» на доказ того, що усвідомив усі свої помилки, кинувся ревно служити новому панові.

Із колишньої опозиційної четвірки у форматі «НУ» — БЮТ — СПУ — КПУ на майбутніх виборах буде представлено троє політиків — Віктор Ющенко, Олександр Мороз та Петро Симоненко. Принаймні наразі всі вони носять у кишенях посвідчення кандидатів у президенти. Але тішить те, що навіть у статусі конкурентів опозиціонери намагаються досягти якихось домовленостей між собою. «УМ» уже згадувала угоду про чесні вибори, яку всім кандидатам запропонував підписати Ющенко, і про подібне за змістом звернення Мороза до лідерів КПУ та «Нашої України». Листування між опозиціонерами триває. Днями начштабу Мороза Йосип Вінський відповів Ющенкові та Тимошенко на їхнє прохання долучитися до «Сили народу».

Попри те, що два головні конкуренти на майбутніх президентських виборах, Віктор Ющенко та його тезка Янукович, переконані у своїй перемозі ще в першому турі (а для цього треба заручитися щонайменше підтримкою 50 відсотків + 1 голос тих, хто прийде на вибори), другий тур наразі виглядає справді неминучим. За результатами опитувань, перемогу в ньому здобув би Віктор Ющенко. Однак влада продовжує переконувати населення, що ні, мовляв, у другому турі беззаперечним лідером «глядацьких» симпатій стане нинішній Прем'єр. При цьому політичні пророки посилаються на те, що перемогти в другому турі Віктору Федоровичу допоможуть голоси лівих — їхній електорат нібито ближчий до світогляду Януковича.

Тиждень тому Леонід Данилович святкував ювілей — десять років з того дня, як його було обрано Президентом України. Найближчого понеділка у Кучми буде ще один привід, аби перехилити чарчину-другу: 19 липня 1994 року він офіційно приступив до виконання обов'язків Президента. Великому везунчикові, до всього, пощастило пробути на посаді гаранта цілих чотири «зайвих» місяці. Але в листопаді Леонід Данилович таки збере з кабінету на Банковій усі свої піджаки, книжки та сімейні фотографії і піде на відпочинок — бавити внука, пестити пухнастого собачку та далі мріяти про Марси-Місяці. Про «епоху Кучми» ще тривалий час будуть говорити, писатимуть статті й дисертації, складатимуть пісні тощо. Побіжний екскурс у президентство Кучми зробила й «УМ». Щоправда, це не хроніка правління Л. Д., а, радше, підбірка епізодів, що яскраво показали владний характер людини, яка керувала нами впродовж десяти років.

Від співвідношення прихильників чи противників фільму американського режисера Майкла Мура залежатимуть, як вважає більшість оглядачів, результати президентських виборів у США. За тиждень показу «Фаренгейт 9/11» зібрав 56 мільйонів доларів, це небувалий в історії випадок, коли прибутки від документального фільму зрівнялися з популярними блокбастерами. Журналісти жартують, обігруючи відомий фантастичний роман Рея Бредбері «Фаренгейт 451», що «Фаренгейт» Мура — це температура повітря, при якій плавиться асфальт, на якому стоять черги в кінотеатри на перегляд фільму. А температура напруги дискусій з приводу фільму перевершила недавні дискусії навколо «Пристрастей Христових» Мела Гібсона.