За прогнозами, поточна сесія парламенту заживе слави однієї з найбільш гарячих і конфліктних. Проте перше засідання ВРУ, що відбулося учора, було наподив спокійним. Наразі депутати думають над тим, як їм розібратися з більш як тисячею законопроектів, передбачених порядком денним. Серед них, до речі, знову не знайшлося місця для звіту комісії з розслідування «справи Гонгадзе».

Як у пушкінській казці «Про мертву царівну і сім богатирів» брехливим виявилося безневинне дзеркало, що казало правду, так для української влади «неправильними» є найшановніші у світі соціологічні методики. У 2002 році наші соціологи отримали «комплімент»від тодішнього глави Адміністрації Президента Володимира Литвина. Доктор історичних наук, очоливши блок «За Єду!», порівняв соціологію з проституцією. Нині ж проти дослідників громадської думки ополчилося оточення Віктора Януковича. Причина — екзит-пол, тобто опитування виборців у день виборів, який 31 жовтня збираються провести п'ять найповажніших українських соціологічних служб — Київський міжнародний інститут соціології, Центр економічних і політичних досліджень імені Разумкова, центри «Соціальний моніторинг» і «Соціс» та фонд «Демократичні ініціативи». Соціологи планують опитати 50 тисяч виборців. Як відомо, проведення екзит-полів та паралельного підрахунку голосів є загальноприйнятою практикою: якщо вибори не фальсифікують, то показники таких соцопитувань і офіційні результати майже не відрізняються.

Сьогодні починається шоста сесія Верховної Ради. Їй суджено стати однією з найбільш гарячих в історії українського парламентаризму. Враховуючи поточну політичну ситуацію, у Верховній Раді буде дуже і дуже спекотно: насуваються вибори, у планах — чергові «сіквели» політреформи, вигулькнули питання з Іраком, прийняттям-неприйняттям бюджету, а ще є понад тисячу законопроектів. Глава парламенту Володимир Литвин, який за накалом пристрастей порівняв нинішній часовий проміжок із переломом між 80-ми та 90-ми, вважає, що саме ВР мусить стати центром стабільності в суспільстві.

Рейтинги двох основних кандидатів на посаду Президента — Віктора Ющенка та його тезки Януковича — продовжують рости. Це відбувається не надто швидко за рахунок тих людей, які місяць тому ще не визначилися у своєму виборі або не мали наміру йти голосувати. Стабільним залишається тільки розрив між Вікторами — п'ять відсотків у першому турі і майже стільки ж — у другому. Так, за останнім опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» та центру «Соціс», за Ющенка свої голоси готові віддати 28,9 відсотка виборцiв, за Януковича — 24,1. Решта кандидатів у першому турі розмістилися б на таких рейтингових щаблях: вождь Компартії Петро Симоненко — 7,1 відсотка, лідер соціалістів Олександр Мороз — 6,4, провідниця ПСПУ Наталія Вітренко — 1,8. Ніхто з решти кандидатів, за опитуванням, не здолав би 1-відсоткового бар'єру. Хоча близькими до нього залишаються керівник промислових підприємців Анатолій Кінах та столичний градоначальник Олександр Омельченко.

Питання про доцільність перебування в Іраку українського контингенту порушували чи не всі кандидати в президенти України — надто воно вже популярне серед народу. Проте єдиним із них, хто насмілився відмітитися у «гарячій точці», був шоумен Дмитро Корчинський. Донедавна. Учора о 4.00 з військового аеропорту «Бориспіль» до Іраку несподівано вилетів Віктор Янукович. Мета його поїздки — «на місці з'ясувати доцільність української присутності в цій країні», цитує УНІАН Прем'єра і кандидата в президенти. На брифінгу, який не полінувалися скликати, незважаючи на таку жайворонкову рань, Віктор Федорович озвучив благородні і правильні позиції: визначити термін перебування в Іраку наших миротворців, вивчити економічні можливості України в регіоні та визначити довгострокові перспективи.

Мукачівські вибори вже стали віхою в політичній історії новітньої України. Їм присвячують не тільки сотні публікацій, а й книжки. Після «Украденої перемоги», яка вийшла у видавництві «Карпатська вежа», другим виданням про мукачівську епопею стало «Мукачеве-2004: екзит-пол». Видав збірник Фонд «Демократичні ініціативи», який займався організацією опитування на виході на квітневих виборах у Мукачеві.

Сьогодні о 20.30 на УТ-1 буде продемонстровано перший рекламний ролик кандидата у президенти Віктора Ющенка, передбачений законодавством у рамках виборчої кампанії. Учора ролик побачили журналісти: його презентували у штабі Ющенка. Ролик вражає — він надзвичайно сильний, зворушливий , яскравий, життєствердний. Під урочистий марш, що символізує впевнену ходу вперед, закадровий голос кілька разів повторює: «Ющенко йде в президенти». Загальне враження від ролика (і в цьому, мабуть, полягає тлумачення його ключового слогану): Віктор Андрійович — це шанс для України. «Влада лютує, — звертається до виборців Ющенко, — але цього разу ми не дамо сфальсифікувати вибори. 31 жовтня ми винесемо вирок цій владі». Потім кадр, коли Віктор Андрійович цілує державний прапор,— «Ющенко йде в президенти».

До 31 жовтня залишилося менше двох місяців. Виборчі перегони набирають обертів, кандидатські штаби з кожним днем видають на-гора все нові порції технологій, а на голови виборців виливається дедалі більше «чорного піару» й переважно висмоктаних із пальця «компроматів». І чим ближчим стає день голосування, тим очевидніше проявляється метушливий страх і невпевненість провладного табору в перемозі свого кандидата. Хоча й там на перемогу «тому що послідовного» щиро й віддано працюють далеко не всі. Щоб не сказати — меншість.

Президент американського агентства «Кролл», яке у 2002 році проводило розслідування «справи Гонгадзе», Майкл Черкаський визнав, що в ході роботи детективи виявили «деякі докази, що вказують на причетність Кучми (до вбивства редактора «Української правди»)». Хоча, додав пан Черкаський у інтерв'ю американській газеті «Нью-Йорк Таймс», ці докази не були чіткі й переконливі». При цьому варто зазначити, що остаточний звіт «Кроллу» дещо відрізнявся від останньої заяви Черкаського. У 2002 році «Кролл» дійшов висновку, що «немає жодних переконливих підстав вважати, що Президент Кучма «замовив» убивство журналіста Гонгадзе чи взагалі будь-яким чином був до нього причетний». Категоричність цих оцінок суттєво змінилася, якщо зважити на дипломатичний характер роботи приватного детектива.