Після вимушеної 12-денної паузи, викликаної гострим отруєнням, що дуже скидається на замах, Віктор Ющенко поновив свою виборчу кампанію. За 43 дні до дня виборів лідер коаліції «Сила народу» фактично розпочав заключний етап роботи з виборцями, виступивши перед велелюдним зібранням на Європейській площі в Києві. Другий масовий виборчий захід за участю Ющенка у столиці побив рекорд першого: якщо 4 липня на Співочому полі й під Центрвиборчкомом зібралося близько 50 тисяч людей з усієї України, то 18 вересня на майдан біля Українського дому послухати лідера прийшло близько 70 тисяч осіб, і це — майже всуціль кияни та представники столичної області. Мітингові передувала масова агітація — афіші-анонси вкрили весь Київ, однак у тих, хто розумів ступінь складності отруєння, були великі побоювання: чи дозволить стан здоров'я кандидатові в президенти виступити взагалі? Чи зможе Ющенко, який переніс страшенну інтоксикацію й досі перебуває під дією ліків, виглядати перед усією Україною (а виступ транслювався на регіони) гідно?

У Конгресі США зареєстровано законопроект, який стосується президентських виборів в Україні. Найперше, що слід зауважити, — нечасто американські конгресмени викладають у формі законопроекту свої побоювання щодо можливих порушень громадянських свобод та основ демократії під час виборчих перегонів у якійсь іншій країні. Автор проекту документа, як пише «Українська правда», — депутат-республіканець iз Каліфорнії Дана Рорабахер, який уже восьмий термін перебуває у Палаті представників і наразі працює в Комітеті з міжнародних справ. Якщо вибори Президента України відбудуться з порушеннями, то в разі схвалення цього законопроекту Конгресом Кучму, Януковича та Ко чекають дуже жорсткі санкції.

Ніч із 28 на 29 березня для багатьох була безсонною. Хтось чекав третьої ранку, щоб перевести стрілки на годину вперед, а хтось бігав темними вулицями зі стосом наліпок і клеїв їх на все, що потрапляло під руки — стовпи, будинки, адміністрації, відділки міліції тощо. Як результат — ранок після на годину коротшого сну українці зустрічали запитанням: «Що таке «кучмізм»?». У верхньому куточку на цих листівках було слово-заклик — «Пора!», а також емблема — сонце, що сходить у трикутнику.
Так народилася громадянська кампанія, яка за п’ять місяців свого існування встигла добряче полоскотати нерви чиновникам найрізноманітніших рангів. Узяти для прикладу хоча б їхню діяльність у Мукачеві (спостереження за виборами, акції непокори, збір підписів), підтримку бунтівних сумських студентів тощо. «Пора» декларує бажання відіграти не останню роль на грядущих виборах. Словом, влада напередодні 31 жовтня побачила перед собою ще одного опонента. Опонента насправді дуже могутнього, оскільки основну його частину складає прогресивна і свідома молодь — рушій, який найчастіше виступає генератором змін. Мабуть, невипадково напередодні виборів непокірливу структуру вирішили притиснути: активістам «Пори» підкидали вибухівки, тримали у буцегарнях, звинувачували у вбивствах та екстремістських намірах і навіть називали «тіньовим штабом» із підтримки Ющенка, який забезпечить в Україні «югославський» або «грузинський варіант». Та насправді широкому загалу про цю кампанію майже нічого не відомо. Приміром, те, що донедавна, як виявилося, існувало... дві «Пори».

Наша журналістська група вирушала у Криницю Гурську на XIV Економічний форум у польському вагоні. Вагон міжнародного зразка і в ньому українська провідниця — ці «він» і «вона» виявилися дуже невдалою парою. Бо, з одного боку, дивували притаманнi лише нашим вагонам СВ-класу раковини з водою прямо в купе, плюшеві диванні подушки, шафи з дзеркалами, мінеральна вода у спеціальному відсіку і тому подібні «прибамбаси», а з другого — ходила серед усього того багатства якась розгнуздано-хамовита особа, тішилася своєю дрібною владою над спраглими душами і з причин цілковито незрозумілих відмовлялась принести чай (явище, з яким особисто я у потягах стикаюся вперше). Я подумала тоді: чи не виглядатиме саме так Україна у лоні Євросоюзу? Як ця лінькувата і малоприємна пані на тлі європейського вагону? Принаймні переформулюю питання, чи не бачать європейці нас саме такими, говорячи мовою гендерних студій, — «недоістотами», здатними лише на руйнацію позитивних напрацювань? Адже перший висновок, який я зробила, послухавши «чужоземних» промовців на семінарах у Криниці, був такий: Європа не в захваті від України, вона не надто нам довіряє, вона ще вичікує... І говорить Україні, як бюрократи радянських часів: «Зайдіть наступного місяця, числа так після 31-го, от тоді й побачимо, що ми можемо для вас зробити...».

Провладні телевізійні канали та газети захлинаються, співаючи оди Прем'єр-міністру: мовляв, тепер наші пенсіонери заживуть заможно, адже уряд уже найближчим часом «підтягне» пенсії до рівня прожиткового мінімуму. Уявіть лише: українські пенсіонери отримуватимуть 284 гривні та 69 копійок — і ні копійкою менше! Це майже удвічі більше, ніж наразі отримує більшість пенсіонерів. Відтак три чверті людей літнього віку в нашій державі матимуть «шалені» гроші. Україна після підвищення мінімальних пенсій вийде за цим показником у лідери серед країн СНД, більше того — середній рівень пенсій у нашій країні майже дожене середній рівень пенсії у Росії (він наразі найвищий у країнах СНД). Словом, усі будуть жити достойно. Це обіцяє сам Віктор Янукович!

Пане Президенте!
Зізнаюся: мав намір завершити листування з вами з невеличким сентиментом, можливо, з прощальною вологою в очах, бо ж таки десять років і мого життя (хай навіть під «вашою рукою») варті того. Їй же Богу, коли ви одважилися «не прив'язуватися» до президентського крісла ще на одну каденцію, я був готовий саме до такого останнього листа до вас.

Протистояння у Львівській облраді, очолюваній «нашоукраїнцем» Михайлом Сендаком, триває. Медведчук-молодший, який є депутатом ради, обіцяв відставити Сендака ще в першому кварталі. Не зміг. Натомість есдеки та їхні сателіти помстилися тим, що вперто не ходять на засідання. Кворуму немає, як і більшості, сесія в 2004 році не збиралася ще жодного разу. Справа в мертвому куті?
Нещодавно «УМ» повідомляла про те, що Михайло Сендак запропонував одному зі своїх опонентів, координатору проесдеківської депутатської групи «Соціальна справедливість», керівникові обласного управління транспорту Ігорю Думі зустрітися в прямому ефірі, щоб обговорити проблеми транспортної галузі, яка, на думку обласного голови, просто розвалена. Чи отримав ініціатор публічних теледебатів відповідь? З цього питання наш кореспондент розпочав зустріч із Сендаком, який до роботи в облраді сам очолював автотранспортне підприємство.

Євросоюз не змовчав і відповів на ініціативу Олександра Лукашенка щодо проведення референдуму стосовно можливості його подальшого перебування на посаді президента Білорусі гучною заявою. ЄС має серйозні сумніви, що референдум у Білорусі про зміни до Конституції, які дають можливість без обмежень обиратися на посаду президента, буде проведений на принципах вільного волевиявлення та чесності, — говориться у заяві ЄС, яку розповсюдило, зокрема, й інформагентство УНІАН. Реакція Мінська була не просто негативною, а й хитрою. Зокрема, власті через офіційні ЗМІ країни почали готувати громадян до того, що Європейський Союз планує застосувати санкції проти білоруської держави. Готується, вочевидь, чергова хвиля агітаційного протиставлення: свій, зрозумілий, стабільний президент і підступний Захід, який не розуміє і ненавидить Білорусь.

Ех, чудово було б для нашої влади, якби їй дали змогу трішки «фальшонути» результати вборів. Адже рейтинг головного кандидата від опозиції, попри всілякі «темники», вибухи, звинувачення в екстремізмі, збити ніяк не вдається. Він, більше того, постійно росте. Руки владі обв'язує народ, який очікує від цих виборів якихось змін на краще, та пильний погляд Заходу. От і днями офіційний Київ отримав новий «меседж» з-за «бугра»: позавчора Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї ради Європи ухвалив заяву.

Закон «Про вибори Президента України» забороняє іноземцям долучатися до агітації за будь-якого з претендентів. Отож «концертом від лукавого» назвали патріотчно налаштовані запоріжці майже чотиригодинне шоу, що відбулося днями на головному майдані обласного центру — Фестивальному. Остання буква алфавіту не псувала сцену — замість остогидлого чесному люду «Я.» про вибори нагадував скромний натяк на синьому полотнищі «вибір-2004». Однак усім було зрозуміло, що Йосип Кобзон пожертвував своїм днем народження заради Віктора Януковича. До «неагітаційного» рейду чужою державою під гаслом «Ми діти твої, Україно!» співак із донецьким корінням долучив також нечасто помічених у благодійництві Олександра Малініна, Надію Бабкіну з її молодиком-пасією Євгеном Гором, Клару Новікову, Наташу Корольову, Лоліту та Яна Табачника з Тетяною Недєльською...