Наскільки критичною була потреба відставки Марчука саме зараз, за півтора місяця до виборів, тобто до зміни влади, що включає й формування нового Кабінету Міністрів? Які соціальні та політичні враження і наслідки матиме обезголовлення армійського керівництва саме в цей напружений, натягнутий, як тятива, час?

Якщо доля заведе вас до Черкас і на вулиці Чигиринській ви побачите меблевий салон «Марель» Черкаського деревообробного комбінату — обов'язково завітайте туди. Безсумнівно, ви здивуєтеся побаченому, як і всі відвідувачі цього торговельного закладу: такі гарні меблі виробляють у Черкасах? Адже в салоні від вишуканих комфортних спальних гарнітурів, диванів, ліжок, крісел із натуральної деревини просто очі розбігаються, а душа наповнюється гордістю за своїх — уміємо ж!
«Покупці часто запитують, чи залучали ми до роботи дизайнерів, коли оздоблювали салон. Люди не вірять, що це зроблено власними силами», — розповідає «Україні молодій» Анжела Одарич, директор меблевого салону «Марель». У салоні й справді якийсь особливий затишок. За словами пані Анжели, ті покупці, котрі за меблями до них приходять не вперше, як правило, наступного разу приводять і своїх друзів чи сусідів, це й є своєрідною оцінкою нинішньої роботи черкаських меблярів. До речі, такий же меблевий салон «Марель» ДОК відкрив i в Києві, на Оболоні.

За 38 днів до виборів нового Президента напруження передвиборчої кампанії сягає крайньої межі. Так само зростає відповідальність засобів масової інформації, що мають правильно зорієнтувати виборця, висвітлюючи діяльність та програми кандидатів. Проблеми медіа-простору у період перед виборами обговорювали днями учасники Німецько-українського форуму.

Коли говорять про вибори в «краї великого «дона», то, зазвичай, мають на увазі не так вкидання виборцями бюлетенів у виборчу скриньку, як масштабну фальсифікацію результатів голосування. Тож не дивно, що в поточній президентській кампанії влада на Донбасі навіть не надто звертає увагу на дієвість агітації за свого кандидата, а ставить перед собою передусім три цілі: підготовка виборчих комісій, які переінакшать результати виборів у потрібний бік, залякування виборців, включення адміністративного та бандитського ресурсу. Часом навіть спеціаліст не знайде між ними різниці. Адже і владні органи, і кримінальні формування діють однаковими методами.

Схоже, перетягти гонорового кандидата у президенти Анатолія Кінаха під ковдру словосполучення «коаліція демократичних сил на підтримку Віктора Януковича» таки не вдасться. Команда Прем’єра, яка намагається вичавити рейтингові відсотки з чого тільки можна, усвідомлювала: балотування Кінаха хоча й проблематичне з огляду на можливість отримання президентського трону, проте шкодить іміджу «єдиного» кандидата від влади. У штабі Януковича навіть гуляла доповідна записка з детальними обгрунтуваннями того, які «бонуси» принесе В.Я. відмова Кінаха від президентської гонки, про що нещодавно писала «УМ». Проте відучора на планах та сподіваннях команди Януковича поставлено ще один хрест: Анатолій Кінах підписав угоду про чесні вибори з головним опонентом влади Віктором Ющенком.

Ще не встигнувши змінити Конституцію, Верховна Рада вже примудрилася її порушити. Такий вердикт виніс... ні, не Конституційний Суд, а всього лише Мін'юст, згідно з висновком якого парламент ухвалив рішення, що не відповідає не лише Основному закону, а й деяким іншим законодавчим актам.

Розрив між лідером коаліції «Сила народу» Віктором Ющенком та «єдиним» кандидатом від влади на цих виборах Віктором Януковичем залишається непохитним — 5-7 відсотків. Цей розрив зберігається протягом усієї виборчої кампанії. За останнім опитуванням Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, свої голоси за Ющенка готові віддати 29,6 відсотка опитаних, а за Януковича — 25,2. Головний комуніст Петро Симоненко набрав би 7,5 відсотка, голова Соцпартії Олександр Мороз — 5,7 відсотка, провідниця найпрогресивніших соціалістів Наталія Вітренко — 2%, керманич Партії промисловців і підприємців Анатолій Кінах — один відсоток. Решті кандидатів не вдалося б перетнути лінію, встановлену Кінахом.

Учора був останній день, коли Центральна виборча комісія, за законом про вибори, приймала від кандидатів у президенти підписи, зібрані на підтримку їхнього балотування. Мінімальна кількість, нагадаємо, — 500 тисяч.

Позавчора в Казахстані відбулися вибори депутатів національного парламенту — Мажиліс. На 67 місць у Мажилісі, які передбачені для депутатів, котрих обирали в одномандатних округах, претендували 552 кандидати. Ще 10 місць у нижній палаті будуть розподілені між представниками політичних партій, які подолали семивідсотковий виборчий бар'єр. У виборах брали участь усі 12 політичних об'єднань країни, повідомило інтернет-видання Газета.Kz. Уперше була опробувана система електронного голосування «Сайляу» («Вибори»), за посередництвом якої могли проголосувати 11 відсотків виборців. Центрвиборчком Казахстану повинен оголосити офіційні результати не пізніше, ніж через тиждень після проведення виборів.

Призначений на 16 вересня «день ікс», якого не без закономірних побоювань очікувала білоруська опозиція, завдав страшного удару по сподіваннях та надіях наївного «демократичного» виборця, який повірив у те, що нинішні парламентські вибори в Білорусі хоча б віддалено нагадуватимуть виборчі кампанії на зорі 1990-х. Тоді, в період перебудовчої ейфорії, ймовірність перемоги на виборах того чи іншого кандидата дійсно залежала більшою мірою від його вміння «правильно говорити з народом». А тепер влада ретельно відстежила й виставила з «бігової доріжки» всіх конкурентiв, кому в попередні підготовчі місяці дійсно вдалося знайти з народом спільну мову.