Нашого Прем'єра взяли в облогу численні проблеми, й опозиція не минає нагоди зайвий раз про це нагадати. Водночас незадоволення роботою Кабінету Міністрів висловив нещодавно й Президент Віктор Ющенко, нарікаючи на відсутність в урядовців відчуття команди. Проте, як випливає з його слів, він не схильний перебільшувати труднощі. Глава держави виступив з прогнозом щодо рівня зростання ВВП у 5-6 вiдсоткiв та iнфляцiї у 7-8 відсотків на цей рік. Водночас iнша заява — міністра економіки Сергія Терьохіна, яка пролунала тоді ж, навряд чи може когось залишити байдужим. Неринкова позиція керівника МінАПК, соціаліста Олександра Баранівського, як вважає пан Терьохін, загрожує зривом аграрних реформ. Те, який запас міцності є в української економіки для здійснення другої хвилі реформ, «УМ» намагалася з'ясувати у бесіді з керівником групи радників голови Нацбанку України Валерієм Литвицьким.

У Запоріжжі упродовж кількох місяців мала місце нештатна ситуація: шукали двох ректорів одного і того ж університету (ЗНУ). Нового ректора нарешті обрали, а ось колишнього і досі розшукують. Не тільки колеги по роботі, а й слідчі органи.

У сусідів-поляків набирає обертів виборча кампанія. Попри коливання рейтингів, схоже, тріо найвірогідніших претендентів на найвищу посаду Польщі вже визначене: це буде польський безпартійний центрист-кардіохірург Збігнєв Реліга, «лівий» спікер Сейму Влодзімєж Цімошевич і «правий» мер Варшави Лєх Качинський. І, швидше за все, у другому турі зустрінуться двоє останніх.

Партія, яка зараз займає одне з перших місць у рейтингах довіри, і досі залишається чи не найбільш невизначеною серед відомих політичних сил щодо свого виборчого майбутнього. Адже до кінця не відомо не лише в якому форматі (самотужки, у блоці, з ким саме у блоці) партія «Наша Україна» (яку більшість досі називає «Реформи і порядок») рушить на вибори, а й те, як на той момент вона буде називатися.

Після установчого з'їзду «Народного союзу «Наша Україна» у «спортзалі» (так почесний голова цієї політичної сили Віктор Ющенко мимохiть назвав Палац спорту), де про Майдан нагадувало хіба що тривале скандування «Ю-щен-ко!» та засилля помаранчевої символіки, від першого офіційного зібрання новітньої партії влади «УМ» нічого хорошого не очікувала. Хіба що екзотики, адже на з'їздах КПРС нам побувати не вдалося через об'єктивні причини (див. назву газети), а НСНУ на лаври номенклатурного монстра явно претендує. Але, як виявилося, не так уже все й погано. Може, недаремно деякі далекі від номенклатури неофіти партії так гаряче переконували нас у тому, що більшість партійців у «Народному союзі» не тільки чудово розуміють усі його недоліки, а й сповнені рішучості їх побороти? Принаймні перший з'їзд НСНУ не лише яскраво висвітлив усі наявні в «партії влади» проблеми, а й став таким собі кроком у минуле: на Майдан.

— Олегу Олександровичу, час підбивати підсумки 7-ї сесії Верховної Ради, яка була вельми специфічною з огляду на її перебіг у проміжку між президентською й парламентською виборчими кампаніями. Представники опозиції стверджують, що вона була «сесією втрачених надій», провладні нардепи, навпаки, запевняють, що принаймні до останнього тижня все було не так уже й погано. Чию думку поділяєте ви?
— Сесія була нормальна. Бо адекватна тим подіям, які відбулися після помаранчевої революції, і тому часу, в який проходила, — по суті, перед реальним початком парламентських виборів. Тим паче, що навіть незважаючи на ці чинники, було ухвалено цілу низку важливих законопроектів.

До «стоденки» нинішньому кримському прем'єру ще далеко — парламент автономії з подання Президента України затвердив його на посадi 20 квітня. Інтрига з призначенням Анатолія Матвієнка зберігалася буквально до останнього моменту. Нагадаю, його попередник Сергій Куніцин написав заяву про відставку лише за годину до відкриття доленосної сесії. Раніше він цього принципово не робив, бо був категорично проти кандидатур своїх імовірних наступників — місцевого «нашоукраїнця»-нардепа Володимира Шкляра, інших бажаючих, ніби демонструючи тим самим офіційному Києву, що Крим — не звичайна область, «що тут не можна одним розчерком пера замінити прем'єра, як «губернатора». Після цього Куніцин таки поступився Матвієнку — лідерові УРП «Собор», який був «прив'язаний» до Києва і мав амбіцію обійняти посаду віце-спікера у парламенті України. Анатолій Сергійович піддався на умовляння глави держави, виходячи із національних інтересів.
Який же в Анатолія Матвієнка інтерес, точніше, необхідність працювати майже в пожежному режимі, обходитися без вихідних, сім'ї? Невже така запущена ситуація на півострові? З відповіді на це запитання розпочалось його інтерв'ю кримського прем'єра «Україні молодій».

Нарешті (це Володимир Литвин так сказав). Відмучилися. Тепер можна спокійно роз'їжджатися по Канарах—Туреччинах—Ялтах—Хацапетівках — залежно від того, де парламентарій запланував відпочити від праведних законодавчих і політичних трудів. Щоправда, сирени у вухах нардепам гудітимуть іще довго — після кількох днів «повітряної тривоги», яку наші сердешні обранці терпляче висиджували від ранку до вечора, на те, що «голова — як пожежний дзвін», скаржилися навіть деякі опозиціонери.