Прем'єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон позавчора вийшов сухим із води — зумів переможно залагодити одну з найбільших криз часів його прем'єрської каденції. Під час спеціального голосування члени Центрального комітету партії «Лікуд» висловили йому кредит довіри. Офіційно три тисячі діячів урядової коаліції повинні були вирішити, чи потрібно перенести дату чергових парламентських виборів з квітня наступного року на листопад цього року. Обидва лідери поділеного «Лікуду», прем'єр-міністр Шарон та донедавна міністр фінансів в його уряді Беньямін Нетаньяху, який кинув виклик своєму шефу, вважали це голосування тестом довіри до чинного уряду. Шарон заявив напередодні голосування, що якщо його однопартійці проголосують за дострокові вибори, то він негайно подасть у відставку з посади голови уряду та організує зі своїх прихильників власну фракцію «Лікуду».

Лише один місяць життя на тлі одинадцятимісячного існування. Монотонні, нудні будні, важка робота, недостатність спілкування та дешеве вино як ліки від постійного депресивного стану через тугу за Батьківщиною та рідними. Відлік часу до відпустки по днях протягом року — 300, 229,228... днів до зустрічі з мамою, дружиною, дитиною, другом... Якщо хтось вишукує рецепти щастя, то їм для щастя треба лише одне — жити на Батьківщині. Але цьому заважає серйозний чинник — відсутність роботи з нормальною зарплатнею. Тому, коли саме наші заробітчани повернуться назавжди в Україну і чи повернуться взагалі, невідомо. І в той час, коли ми роздумуємо над демографічними проблемами, чому нас «уже не 48 мільйонів», хочеться сказати: «Поверніть українців додому!». Проте за кордоном нашого роду збільшується. Як повідомив «УМ» посол України в Португалії Констянтин Тимошенко, за минулий рік у цій країні народилося 600 українців, а до кінця цього літа — ще 400.

Політичний довгожитель Леонід Кравчук виходить на нове коло публiчної діяльності. Незважаючи на свій 71 рік, схоже, саме перший Президент стане тим локомотивом, який потягне голубий вагон СДПУ(о) з тупика до станції «Парламентські вибори-2006».

Якщо на минулих виборах Леонід Макарович був лише одним з облич, які «прикрашали» список есдеків, і замикав їх першу п'ятірку (йшов після Медведчука, Прошкуратової, Зінченка й Рябіки), то зараз «ордену зів'ялої троянди» нічого не лишається, як виставити аксакала наперед, посадивши його на «білого коня». Причому робиться це в досить вигадливий спосіб — через створення так званого громадянського форуму «Об'єднаймо Україну», де Кравчук — головою.
Цілковито скомпрометований минулою владою Віктор Медведчук резонно вирішив сховатися у глибині бойових шикувань своїх симпатиків, і нічого дивного в цьому немає. Очолювати новий похід СДПУ(о) і Ко у парламент для екс-глави президентської адміністрації з його майже нуль(о)вим рейтингом означало б остаточно поховати партію. Тож не потрібно було й Гліба Павловського (який наразі залишається в Москві, хоча вже й починає коментувати українські події та припускає ймовірність своєї «професійної» присутності і на виборчій кампанії-2006 — мало йому провалів 2002-го і 2004-го!), щоб зрозуміти: потрібно пропонувати щось нове, менш одіозне й затягане, більш шановане й закамуфльоване. І есдеки не вигадали нічого іншого, як благословити на подвиги великого «улюбленця» Заходу та Сходу України Леоніда І, члена політбюро СДПУ(о).

Цієї неділі у Польщі відбулися парламентські вибори, які хоча й не мали української гостроти, але «доленосністю» не поступалися. Попри те, що остаточнi офіційні результати будуть не раніше вівторка, за попередніми дослідженнями, перемогу здобула партія «Право і справедливість» (ПіС). Зокрема, за даними агенцій OBOP i PBS, «ПіС» отримала 27,8% голосів (чи 163 місця у Сеймі). Нагадаємо, що ця партія йшла до парламенту з програмою, котру характеризували як програму «соціально стурбованих націоналістів». На другому місці з 24,6% і відповідно з 142 мандатами у парламенті — «Громадянська платформа» (ГП), яка обстоювала ідею ліберальних трансформацій у польській економіці та «здешевлення держави». Схоже, відбулася «рокіровка» переможців, адже напередодні виборів усі соціологічні заміри вказували на те, що лідерство отримає «Платформа», а «Право і справедливість» буде другою. «Соціологам варто замислитись над рівнем своїх передбачень, — зазначив «УМ» польський політолог, експерт Центру східних досліджень Аркадіуш Сарна, — адже результати передвиборчих соцопитувань на останніх виборах як у Польщі, так і в Німеччині, подавали невідповідні прогнози».

призначення Прем'єр-міністром Юрія Єханурова. Стовідсотковий результат, виданий «синьою» опозицією за «помаранчевого» кандидата, багатьох здивував, надто ж з огляду на те, що напередодні із фракції «регіоналів» виключили двох нардепів, які голосували за Єханурова з першого «заходу». Але врахуймо, що другому волевиявленню у ВР передувала не просто «додаткова» робота Президента із фракціями, а «спецпроект», пов'язаний саме з переконуванням «донецьких».

Інтернет-конференція тривала майже дві години і точилася, звісно ж, навколо заданої теми: закриття програми «Подвійний доказ». Вахтанг переконаний, що закрити програму з рейтингом близько 5% і часткою аудиторії майже 20% — це зарізати курку, яка несе золоті яйця.
— Справжніх причин закриття програми є кілька, — вважає Вахтанг. — Це те, що ми «не контрольовані», а це перед початком виборчої кампанії надто небезпечно, і що ми мали намір і далі порушувати гострі теми — наприклад, порівняти «прозорість» бізнесу Петра Порошенка та Юлії Тимошенко чи з'ясувати, чому Генпрокуратура та СБУ не звітують перед суспільством про наслідки розслідування отруєння Ющенка.

Мабуть, ніщо так не об'єднує політиків, як майбутні вибори. Отож і лідер депутатської фракції «Регіони України» Раїса Богатирьова розповіла про ймовірність створення ближче до парламентських виборів єдиного блоку — Блоку Віктора Януковича. Нині, мовляв, саме з цією метою Партія регіонів проводить консультації з ідентичними політичними силами. Серед останніх фігурують СДПУ(о), «Трудова Україна» та низка «жіночих» партій. Схоже, саме зважаючи на наявність останніх, процес переговорів, за словами Раїси Богатирьової, дуже хворобливий і навіть «інтимний».

Удруге за останні місяці в Киргизії сталося вбивство парламентарія та колишнього активіста «тюльпанової» революції. Влітку невідомий серед білого дня у центрі столиці випустив кілька куль у депутата Жиргалбека Сурабалдієва. Цього разу найманий кілер працював увечері — близько десятої години біля будинку депутата трьох скликань парламенту та бізнесмена Баямана Еркінбаєва пролунало три постріли — одна куля влучила в серце, друга — в голову.