Найближчим часом буде створена міжвідомча комісія з координації дій щодо вступу України в НАТО. Також Україна перетворить свою дипмісію при НАТО на посольство. Про це заявив 7 жовтня секретар РНБО Анатолій Кінах. А 10 жовтня він уже полетів до Москви з одноденним робочим візитом. Натовську проблематику Кінах там не коментував.

Попри велику кількість непрохідних кандидатів, цієї неділі на президентських виборах у Польщі змагатимуться насправдi двоє — Дональд Туск (лідер «Громадянської платформи») і Лех Качинський (лідер «Права і справедливості» — партії, яка нещодавно здобула перемогу на парламентських виборах).
Згідно з опитуванням, проведеним нещодавно TNS OBOP, 41% поляків підтримуватимуть Туска, другим йтиме Качинський із 34% симпатiй. Водночас електоральні сюрпризи цілком можливі. Адже відрив Туска від Качинського, котрий нещодавно сягав15%, стрімко скорочується і за кілька днів до дня виборів різниця сягала менш переконливих 7 відсотків.
На цих виборах стартувало 14 кандидатів. Але до фінішу рухається менше. Так, в автокатастрофі загинув малорейтинговий Даніель Поджицький. Відмовився від участі у виборах «об'єднаний» кандидат від правлячого «Союзу лівиці демократичної» Влодімєж Цімошевич.

Що може цікавити міжнародних інвесторів більше, ніж стабільна економічна ситуація в державі, куди вони збираються вкладати свої кошти? Тому, виступаючи в четвер на міжнародному економічному форумі «Україна—ЄС», що проходив у Львові, Президент намагався пояснити іноземним гостям причини відставки попереднього і призначення нового уряду. «Я хочу пояснити, що та криза, яка виникла на початку вересня в Україні, криза політична, сьогодні себе вичерпала. Вчора ми поставили крапку в темі формування уряду», — сказав Віктор Ющенко (нагадаємо, станом на вчора вакантною у Кабміні залишалася тільки посада міністра охорони здоров'я). І розкритикував діяльність уряду Юлії Тимошенко: «Рік цей ми почали з темпів росту економіки — 6,5% приросту ВВП. 9,3% — це була наша макроекономічна мета приросту валового продукту... Прийшлося двічі переглядати цей показник, останній раз — у червні. Показники падали приблизно на 1,5 пункта в місяць, і в серпні Україна мала мінус 1,6% приросту ВВП. (...) Дії уряду Тимошенко — це червона картка того, що економічні процеси розвернулися у протилежному напрямку».

Президент Віктор Ющенко таки підписав зміни до Закону «Про статус депутатів місцевих рад», який встановлює для обранцiв згаданих рівнів недоторканність. Тепер, щоб притягти депутата якоїсь міської ради до відповідальності, буде мало санкції прокурора: у цьому випадку доведеться брати дозвiл ще й у тієї ж ради. І така фактична недоторканність багато про що свідчить. Це суттєво змінює розклади української політики.

Не минуло й року, як одна з православних конфесій нав'язливо, хоча й марно домагалася права на втручання в державні справи під час виборів Президента України, а її представники знову взялися за своє. Скажімо, влаштували розрекламоване протистояння переїзду осідку Української греко-католицької церкви зі Львова до Києва, «прикрашене» барвистими прапорами сусідньої держави. Тоді на противагу кільком тисячам греко-католиків під новобудову патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра звезли близько 600 розкутих молодиків і закутаних бабусь зі сходу, давши їм до рук триколори Російської Федерації та знамена не так релігійних, як політичних організацій — «Братства» і «Держави». Усе це намагалися подати як «конфлікт православних із католиками». У той день лiдерка прогресивних соцiалiстiв Наталя Вiтренко оголосила «православну мобiлiзацiю».

Жахлива доля Георгія Гонгадзе з «приватної» трагедії його близьких та друзів уже давно перетворилася на загальнодержавну. І марно було б сподіватися, що політичні діячі (навіть ті ж самі, хто активно закликає «не турбувати спокій Георгія та не ворушити рани його матері») напередодні виборів не згадуватимуть цього імені у своїх цілях. Тим паче що ім'я це тісно пов'язане із «касетним скандалом», а отже, і ще багатьма-багатьма далеко не останніми в країні іменами.

На київських стовпах, парканах, стінах і транспортних зупинках парламентські вибори вже почалися й набирають обертів. Якщо листівки «синьої» опозиції — із закликами здавати помаранчеву символіку — трималися недовго й та акція відгуку серед киян не знайшла, то нова «оранжева» опозиція діє значно активніше й у вигляді наочної агітації представлена значно ширше.

Запитань до Президента у суспільства — безліч. Почути відповідь на них від самого Віктора Ющенка вдається набагато рідше, ніж того хотілося б. Хоча якби обіцянка В. Ю., не раз повторювана ним під час минулорічних виступів на Майдані (про те, що влада регулярно «виходитиме до народу» й інформуватиме його про свої дії), виконувалася сумлінніше, то, можливо, багато кроків Президента сприймалися б у народі з більшим розумінням. А, відповідно, і рейтинги нової влади затрималися на значно вищій, ніж це є зараз, позначці.

Дивна річ. Подібно до того, як пару років тому Леонідa Кучму постійно запитували, чи він, бува, не збирається на третій президентський термін, так тепер Леоніда Даниловича питають, чи не піде він на парламентські вибори. А от відповіді Кучми, який уже начебто «зав'язав» із політикою, не змінюються. «Не збирався і не збираюся», — відказав він журналістам. Леонід Данилович зазначив, що вже визначився зі своїм майбутнім — це благодійницька діяльність.

Президенту Польщі Александру Кваснєвському лишаються лічені дні до закінчення його каденції. 9 жовтня в Польщі президентські вибори, на яких зійдуться в запеклому клінчі два претенденти від правих сил — Дональд Туск («Громадянська платформа») та Лех Качинський («Право і справедливість»), і попри рейтингові переваги Туска, аналітики вважають, що другого туру виборів не уникнути. У будь-якому випадку неокомуністові Кваснєвському гідного його амбіціям місця на польському політичному олімпі не залишиться. Відтак він ризикнув випробувати фортуну в боротьбі за пост «президента світу» — в Нью-Йорку вже обговорюють польську пропозицію стосовно висунення Александра Кваснєвського на посаду Генерального секратаря ООН.