Хоча ще у день голосування, у неділю, опозиціонери волали про масові фальсифікації, акції протесту вони запланували лише на вівторок, і загалом протести мали тривати всього-на-всього три дні. Потім «революцію» вирішили розпочати уже в обід у середу, i у свій перший день вона мала тривати лише три години — з третьої до шостої вечора. Відповідно, опозиціонери навіть не запаслися наметами. Як раніше пояснював у інтерв'ю «УМ» опозиційний лідер Азербайджану Іса Гамбар, який, згідно із результами виборів, до парламенту не потрапив, намети не купували, бо у Баку кращі кліматичні умови, аніж у Києві. Однак, як повідомляє «РІА-Новости», в столиці Азербайджану таки помітно похолоднiшало.

На п'ятий день свого перебування в Україні американський мільярдер, відомий філантроп і засновник Інституту відкритого суспільства Джордж Сорос зустрівся з журналістами в агентстві УНІАН. Він завітав до Києва у складі делегації Міжнародної групи із запобігання криз. А вона, ця група, як повідомив гість, зібралася в українській столиці на своє засідання за запрошенням Віктора Пінчука, який входить до правління інтернаціональної структури. Її членами є також Григорій Явлінський, Уеслі Кларк, Емма Боніно та інші відомі економісти, фінансисти і політики. Президент України провів перемовини з правлінням цієї групи. Як повідомила прес-служба Президента України, Віктор Ющенко розповів членам правління антикризової групи про політичну картину, що склалася в Україні напередодні чергових парламентських виборів, назвав її особливою.

Офіційний Київ приєднався до попередніх висновків Організації з безпеки й співпраці в Європі (ОБСЄ), яка визнала вибори до азербайджанського парламенту недемократичними і такими, що відбулися з масовими порушеннями виборчого законодавства. «Ми підтримуємо попередні висновки місії спостерігачів ОБСЄ в цьому питанні й очікуємо остаточних висновків місії», — повідомив учора речник МЗС Дмитро Філіпчук. Зауважимо, що свій висновок зробила і спостережна місія СНД, яка визнала вибори ледь не ідеальними.

Уже слід призвичаїтись до того, що тепер в Україні щовихідних відбуватиметься по кілька партійних з'їздів. І це зовсім не дивно, адже невдовзі стартує виборча кампанія, а до того часу партіям треба визначитися з тим, як іти на вибори, з ким об'єднуватися, а потім ще й сформувати списки. Зважаючи ж на те, що в Україні більше ста партій, і чимала частина з них теж марить потраплянням у ради різних рівнів, «з'їздопад» тривалістю в кілька місяців нам гарантований. Минулий уїк-енд тільки підтвердив цю тенденцію.

Завтра в Азербайджані тамтешня опозиція планує розпочати «помаранчеву революцію». Її можна ототожнити з українською не лише через колір, який обрав для своїх прапорів та інших агітаційних атрибутів опозиційний блок «Азадлиг» («Свобода»), а й через спосіб проведення — опозиціонери, натхненні подіями в Україні річної давності, обіцяють винятково мирні акції протесту, виступаючи проти фальсифікації парламентських виборів. Згідно із попередніми офіційними даними, у результаті недільного голосування до парламенту (а це 125 депутатських місць) потрапить 64 депутати від пропрезидентського блоку «Новий Азербайджан» (серед них дружина президента країни, яка набрала майже 95%), лише п'ять — від «Свободи» (серед них — жодного опозиційного лідера), а решта переможців — це представники партій, лояльних до президента Ільхама Алієва.

Завтра Азербайджан обиратиме парламент і вже ввечері можна очікувати масових виступiв прихильників опозиції. Лідери тамтешньої опозиції неодноразово заявляли, що азербайджанський народ, натхненний грузинською та українською революціями, готовий мирними акціями протесту захищати свої голоси, оскільки прогнозуються масові фальсифікації. Вони припускають також, що азербайджанська влада не буде «панькатися» з демонстрантами. І це вже неодноразово було доведено протягом останніх місяців, коли поліція жорстоко розганяла мітинги (чимало їх учасників і досі сидять під арештом). Напередодні виборів керівництво Генпрокуратури, МВС та міністерства нацбезпеки Азербайджану попередили, що зупинять будь-які дії «екстремістсько налаштованих політичних сил, направлених на зрив виборів парламенту, порушення громадянського порядку, створення в країні громадянського протистояння...».

Давненько у Верховній Раді не лунали сирени. Мабуть, ще з липня, коли парламент намагався розглянути закони, необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі. І ось позавчора надвечір у сесійній залі знову потужно завили червоні (бо в руках комуністів) «ієрихонські труби». Плакат, який висів перед лівим крилом зали ще зранку, не залишав сумнівів у тому, що подати голос послідовників великого Леніна й значно меншого Симоненка змусило те саме питання. «Ні — СОТівській кабалі!» — повідомляв напис на розтяжці.

Наша освітня система сформувалася не в найкращий для українців час — у «совєтський» період СРСР. Гуманітарні дисципліни — історія, літературознавство, філософія, культурологія — були значно обмежені у своєму розвитку доктриною «совєтського народу». А ось технічні спеціальності розвивалися досить активно і перспективно — доказом цього є високий попит на українських науковців технічних та природничих спеціальностей за кордоном. Тож багатьох сьогодні цікавить, чи не зруйнують запропоновані нововведення нашу «стару і добру» освітню систему? Значно поглиблює ці побоювання те, що про Болонський процес говорять або надміру деталізовано (тоді загальну стратегію цих змін прослідкувати практично неможливо), або — як лікар пацієнту: «Не хвилюйтеся, все буде добре, вирішиться найкращим чином, гарно стане і студентам, і науковцям, і викладачам, і країні».

Не знаю, що саме примушує людей не довіряти цим словам — ментальність українців чи їхня недовіра до влади, базована на власному досвіді, — але від запроваждення нових норм очікують якогось «западла». Поборники старих методів узагалі мають похмурі передчуття — чи не планує глобалізований світ знищити нашу унікальну систему освіти для того, щоб потім українців використовувати як рабсилу? Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко заспокоїв щодо цього сказавши, що руйнувати в національній системі освіти нічого. «Пам'ятаєте, коли у фільмі «Операция «Ы» казали: «Нічого не треба красти, там до нас усе вже вкрадено», то приблизно така ж ситуація у нас з освітою», — сказав Ніколаєнко на прес-конференції. І додав, що унормовують освіту для того, щоб дипломи наших випускників визнавали у світі, щоб європейці вчилися у нас, а ми – у них, та щоб дипломовані інженери не працювали малярами-штукатурами по закордонах.
Йдеться передусім про формальні зміни — наприклад, у ВНЗ тих країн, які підписали Болонську декларацію, буде запроваджено дипломи нового зразка. В Україні вже розробили нову вкладку до диплому і зараз на «круглих столах» узгоджують її з ректорами ВНЗ.
Крім цього, мають модернізувати і сам навчальний процес. І тут студентів та вчителів очікуватимуть серйозніші зміни.