На президентських виборах у Болівії, які відбулися в неділю, понад 50 відсотків голосів виборців набрав лідер плантаторів коки та запеклий ворог США 46-річний індіанець Ево Моралес Айма. Офіційні результати виборів повідомлять лише в січні, але суперник Айми на виборах, 45-річний екс-президент Болівії Хорхе Кірога вже визнав свою поразку і поздоровив Айму з перемогою. Кірога, який здобув освіту в США і є правником за фахом та лібералом за переконаннями, набрав 30 відсотків голосів виборців.

Віктор Янукович упевнений, що його політична сила після парламентських виборів прийде до влади. «Ми будемо намагатися з квітня 2006 року чітко взяти у свої руки владу і наводити порядок у країні», — сказав лідер Партії регіонів на позавчорашній прес-конференції. Йому «важко уявити навіть у страшному сні, що буде з нашою державою», якщо підтримку на виборах отримає нинішня влада, яка продовжуватиме свій курс. «Ми віримо, що український народ — мудрий. Людей обманювати не можна. Я в цьому у своєму житті неодноразово переконувався», — додав невдаха президентських виборів-2004, який свого часу здійснив дві «ходки» на «зону». Це він говорить у тому контексті, що «народ не може дозволити, щоб «помаранчева» команда продовжувала знищувати нашу державу».

Реваншу переможених учора, окріплих і знахабнілих сьогодні й, здавалося б, дуже ймовірних переможців завтра, не буде. І дарма тріумфом «синьо-білих» лякають деякі «помаранчеві» сили — нація вже чудово розібралася, хто є хто, і вороття до старого бути не може, адже в даному випадку йдеться не про конкретні персони й навіть не про політичні сили — про цінності. Саме на цьому наголосив учора на підсумковій прес-конференції за результатами виконання програми «Десять кроків назустріч людям» Президент України Віктор Ющенко. Переконаний у «добрій історичній пам'яті» своєї нації, глава держави підкреслив: «Ні про ніякий реванш не йдеться. Сили вчорашнього дня будуть учорашніми. Скільки б прес-конференцій і лементу вони не робили, я переконаний, зробити привабливим той режим, який був учора, вже нікому не вдасться».

Україна ставить крапку на дворічній військовій присутності в Іраку. Як i передбачалося, з 20 по 30 грудня з Межиріччя повернуться усі 950 наших вояків, які лишалися у гарячій точці зайві два тижні на прохання іракського уряду допомогти провести вибори 15 грудня. Отже, Новий рік українські миротворці зустрічатимуть на Батьківщині, у колі рідних i близьких.

На майбутні парламентські вибори блок «Наша Україна» не піде тією стежиною, що її в 2002-му проклала «ЗаЄда!». На відміну від попередників, «нашоукраїнці» намагаються позбутися костюма «блоку влади». І прагнуть відновити втрачене реноме «блоку Майдану». Щодо першого завдання, то від неділі «Нашу Україну» «блоком влади» і не назвеш. Перелік сановитих кандидатів-чиновників обмежується Прем'єром, міністром закордонних справ і секретарем РНБО. Iнших змусили робити вибір: або залишаєшся у кріслі, або балотуєшся на вибори. Відтак список «Нашої України» став «бiднiшим» на посади.

У з'їзду Соціалістичної партії було три інтриги: Юрій Луценко, Андрій Деркач і Микола Мельниченко. Їх об'єднували високі шанси потрапити на козирні місця списку СПУ, і рівно такі ж за силою чинники, що перешкоджали цьому. Всі троє сиділи в першому ряду зали. Щоправда, Мельниченко — у другому секторі, а Луценко з Деркачем — у третьому, на сусіднiх місцях. І цій диспозиції ще належало відіграти свою роль у формуванні списку.

Другий день роботи сесії Луцької міськради розпочався зі скандалу, учасниками і свідками якого незадовго до початку сесії стали і працівники міськвиконкому, і депутати. Здавалося, найгарячіші питання вже залишилися в минулому, бо в перший день своєї роботи сесія таки дала «добро» на нові комунальні тарифи в місті, довкола яких упродовж останніх місяців точилися суперечки і дебати. Отож не могли й подумати, що наступного дня в сесійній залі стане ще гарячіше. А епіцентр скандалу був у робочому кабінеті начальника відділу координації роботи міського пасажирського транспорту Федора Корецького.

Опозиція Азербайджану практично щосуботи оголошує про наміри провести мітинги-протести проти сфальсифікованих результатів парламентських виборів, які відбулися ще 6 листопада. Водночас свої акції протесту опозиціонери напередодні їх проведення відміняють. Мовляв, щоб не наражатися на супротив з боку влади, яка на ці заходи дозволу не дає. Адже останній такий мітинг жорстоко розігнали силовики, оскільки мітингувальники затрималися на площі довше відведеного їм часу.
Революція по-азербайжанськи взагалі була доволі дивним явищем. З початком акцій протесту опозиція дуже затягнула після дня виборів, хоча ще заздалегідь заявляла про очікувані фальсифікації на виборах. Подальші свої мітинги під помаранчевими прапорами вони проводили з періодичністю раз-два на тиждень і лише в тому місці і в той час, які їм були відведенi владою. Таку тактику вони аргументували тим, що вже навчені негативним досвідом 2003 року, коли, вийшовши на центральну площу Баку, одразу після закінчення голосування на президентських виборах вимагали скасування результатів виборів, їх жорстоко побили правоохоронцi.
Нещодавно в Києві відбулися «поминки» азербайжанської революції, яка, у принципі, так і не народилася. На прес-конференції за участі нардепів Володимира Філенка, Михайла Ратушного та представника азербайджанського інформагентства «Туран» Алі Дамірова обговорювали причини поразки тамтешньої опозиції. Хоча українські видання ще значно раніше писали про «білий прапор помаранчевої революції», «зав'ялі апельсини» та «помаранчеві гвоздики, які так і не розквітли». Але, при цьому, всі учасники вищезгаданої прес-конференції дійшли висновку, що рано чи пізно опозиція переможе. Чому опозиціонери поводяться поки що так невпевнено — у розмові «УМ» з азербайджанським аналітиком, журналістом агентства «Туран» Алі Даміровим.

Після Помаранчевої революції претензії України на регіональне лідерство прозвучали доволі чітко. Коли навесні цього року Віктор Ющенко виступив зі своїм планом врегулювання придністровського конфлікту, стало очевидно: саме на Придністров'ї наша держава вирішила спробувати свої сили як впливового гравця на міжнародній арені . Якщо придністровці підтримають українську ініціативу — це значно послабить позиції Росії в цьому регіоні.