Днями сталася, без перебільшення, безпрецедентна для Польщі подія — партія влади «Право і справедливість» («ПіС») підписала так званий «стабілізаційний пакт» із невеликими партіями націоналістично-популістського характеру — «Самообороною» та «Лігою польських родин». Цей договір має розблокувати дії уряду прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича й урегулювати непрості стосунки у новопосталій парламентській більшості, гарантувавши спокій спікерові Сейму, членам уряду та центральних державних установ, адже партії-підписанти зобов'язуються не брати участі в голосуваннях з приводу їх відкликання. Будь-які суттєві зміни в угоді можливі після тристоронніх консультацій та досягнення повного консенсусу на раді партійних провідників, що підписали угоду. Також сторони домовилися без взаємної згоди не підтримувати законодавчих ініціатив інших парламентських угруповань.

(Продовження. Початок — в «УМ» від 18, 19, 26 січня та 2 лютого)

Мабуть, недарма кажуть, що в нас люблять ображених. Адже після численних нападок на уряд Єханурова та спробу його відставки через парламент рейтинг виборчого блоку, який очолює Прем'єр-міністр, зріс. Ба, «Наша Україна» навіть упритул наблизилася до лідера виборчої кампанії — Партії регіонів, чия першість уже не виглядає такою беззаперечною. Принаймні про це свідчать дані чергового соціологічного опитування, проведеного Національним інститутом стратегічних досліджень.

Останнє опитування Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова принесло несподіванку: до групи лiдерiв парламентських перегонів — тих, хто набирає щонайменше піввідсотка голосів, — несподівано потрапив блок «Влада народу». Коаліція, очолювана Олександром Ващенком, розташувалася в рейтингу між розкрученим «Вічем» та Блоком Лазаренка. «Влада народу» ще не починала активної виборчої кампанії, тож її порівняно високий рейтинг, правдоподібно, пояснюється вдалою назвою блоку. Про це розмовляємо з лідером «ВН» Олександром Ващенком.

У Білорусі закінчився збір підписів ініціативних груп за висування кандидатів у президенти (вибори лідера РБ відбудуться 19 березня). За даними Центрвиборчкому, тільки четверо із семи претендентів на папаху змогли подолати поріг у 100 тисяч підписів. Утім це формулювання виглядає не зовсім точним з урахуванням того, що ще троє просто зняли свої кандидатури або відмовилися здавати підписи в територіальні комісії, нарікаючи на правову сваволю.
Першим був академік і колишній глава Палати представників Національних зборів РБ Олександр Войтович — він зійшов з передвиборчої гонки ще 9 січня. Разом із Войтовичем заяву про нерівні умови для кандидатів підписав і колишній депутат Палати представників генерал Валерій Фролов. Утім пізніше він заявив, що знімати свою кандидатуру сам не буде. Кореспондента «УМ» генерал «убив» стислістю свого коментаря: «Порушень було багато, але говорити про них я не хочу — усі вони характерні для нашої дійсності, і про них скажуть інші». З приводу того, що «генеральській» групі вдалося здати тільки 59 тисяч підписів і участь у перегонах таки довелося припинити, екс-депутат не шкодує. Як і про те, що «вплутався в це, грубо кажучи, лайно». Адже участь у виборах дала йому великий досвід і стала «перевіркою колег». І я звернулася до колег.

Воістину, політика — дивна річ. Усі ми добре пам'ятаємо мукачівські вибори 2004 року і битву, яка зчинилася між тодішньою владою та опозицією, між «Нашою Україною» і СДПУ(о), між Віктором Балогою й Ернестом Нусером. Але час iде. І зараз Ернеста Ернестовича запросили очолити список на виборах до Мукачівської міськради від... чи не найбільш «помаранчевої» партії — «Реформи і порядок». А ще два роки тому нардепи-«пеерпісти» вели активні баталії на боці Балоги. Так само, як їхні нинішні партнери ПРП по блоку — партія (тоді — неформальна організація) «Пора».

Український підданий сирійського походження, бізнесмен, екс-радник Президента Ющенка з питань інвестицій Харес Юссеф — фігура потужна і, як прийнято у сильних і багатих цього світу, які не збираються в політичний шоу-бізнес, непублічна. Інтерес активної частини суспільства до пана Юссефа з'явився у зв'язку з його наближенням до Президента України. Відомо, що вони в добрих стосунках і бізнесмен навіть устиг із півроку побути президентським радником. У високих колах говорили, що з Харесом Юссефом пов'язують надії на приплив потужного арабського капіталу в Україну. У вересні минулого року вийшов указ про відставку радника з інвестиційних питань, але інтерес до нього, особливо з боку інтернет-видань, не влігся.

Європейський Союз хоче наразі усунути з перелiку питань з Україною про її можливе членство в ЄС на передбачуване майбутнє, повідомляє «Радіо Свобода». Про це заявила позавчора комісар Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер після зустрічі у Брюсселі з керівником зовнішньополітичного відомства України Борисом Тарасюком. Таким чином було проігноровано заяву Тарасюка про те, що Україна прагне підписання з ЄС нового договору, в якому були б визнані євроінтеграційні аспірації України. Таку заяву голова МЗС України зробив на засіданні Європарламенту 31 січня, повідомляє агенція «Рейтер». Ферреро-Вальднер тепер дала чітко зрозуміти, що Київ такий сигнал найближчим часом не отримає. Позиція єврокомісара розбігається з позицією Європарламенту. Депутат від Великої Британії Чарльз Таннок, який представляє комісію із добросусідства, заявив, що Європарламент і надалі буде підтримувати бажання України вступити до ЄС.