Касетний скандал, одним із головних фігурантів якого був (і є) Микола Мельниченко, отримав продовження. «Жертвою» виявився вже сам екс-майор держохорони — Миколу теж записали. Щоправда, з його ж відома: Микола сподівався, що колись про нього напишуть книжку, і зумисне розповів на диктофон про подробиці свого кількарічного «подвигу» з фіксацією розмов у кабінеті Президента Кучми. Тепер ці файли, всупереч бажанню Миколи, стали доступними для громадськості.

Коли солідний бізнесмен кидає успішну справу і йде працювати на державну роботу, це не може не викликати підозр. Ну яка нормальна людина відмовиться від мільйонів заради «копійок», та ще й добровільно зваливши собі на голову купу проблем? Хіба що затятий хабарник і корупціонер, який таким чином планує покращити матеріальне становище «адмінресурсом».

Міцна партія чіткою ідеологією, яка, втім, в очах виборців останнім часом зсунулася праворуч і тепер є лівоцентристською. Якщо раніше у лівого електорату виникало роздвоєння, за кого голосувати — СПУ чи КПУ, такими вони були схожими (власне, й сама Соціалістична партія на чолі з незмінним Олександром Морозом з'явилася у далекому 1991 році на місці забороненої Компартії й прийняла до свого лона багатьох стійких комуністів), то віднедавна не буде дивною дилема одного й того самого виборця між Соцпартією й «Нашою Україною».

На вчорашньому засіданні Кабміну під час 15-хвилинної «розминки», на яку було допущено журналістів, тему виборів заторкнули другою після «гарячого» придністровського питання. Держбюджет розраховується із ЦВК у повному обсязі, кошти на заробітню плату членам дільничних комісій є. Про це повідомив заступник міністра фінансів Віктор Кальник.

Минулої ночі в Чернігові було скоєно напад на обласний штаб Українського народного блоку Костенка і Плюща. Зловмисники зламали троє дверей, сейф і винесли комп'ютер. «Викрадено саме той комп'ютер, де мiститься база даних про наступнi вибори, — розповів керівник штабу Іван Панченко, який першим приїхав до вже понівеченого офісу.

16-го числа кожного місяця о 20-й годині у Білорусі багато людей вимикають світло у помешканнях і запалюють свічки біля вікон. Це данина пам'яті опозиціонерам Віктору Гончару та Анатолію Красовському, яких викрали в Мінську 16 вересня 1999 року. За три дні до виборів президента Білорусі (а цей трон може посісти «останній диктатор Європи» Олександр Лукашенко) така акція є особливо актуальною.

Незалежна кіностудія «ПРЕ продакшн» перла на нас свого плуга майже рік — від квітня 2005-го. За всіма правилами світового бізнесу періодично нагадувала, що глядачів чекає щось неймовірне і приголомшливе. А головне — наше. Підхід правильний, хоча автори чомусь над цим узяли та й покепкували.

Напруга виборчих перегонів поширилася чи не на всі сфери суспільного життя, навіть на ті, на які б не мала, зокрема на церкву. Про те, чи мають право (перед Всевишнім) священики балотуватися до рад різних рівнів, а отже, підпорядковуватися тій чи іншій політичній партії, можна сперечатись. А ось те, що в церковній проповіді не місце передвиборчій агітації, зрозуміло, напевне, навіть атеїстам. Проте деяким священнослужителям — чомусь ні.

Учора Верховна Рада прийняла зміни до держбюджету, обмежившись лише одним питанням —як профінансувати парламентські вибори. Народні депутати проголосували 384 голосами з 407 за збільшення коштів за цією статтею витрат на 137 мільйонів 222 тисячі гривень.