Парламент автономної області Каталонія ухвалив революційний для Іспанії закон — про заборону кориди. Але певний час бої тореадорів із биками ще триватимуть, оскільки закон набуває чинності з 1 січня 2012 року.

У горах неподалік столиці Паки­стану вчора вранці зазнав катастрофи літак А321, який летів до Ісламабада з Карачі. Трагедія сталася в досить важкодоступному місці — гориста місцевість заросла густим лісом, де рідко ступає нога людини (ця територія належить національному парку). Тому інформація про подробиці падіння лайнера почала надходити лише через кілька годин. І спершу родичі тих 146 пасажирів та шести членів екіпажу, які летіли цим рейсом, сподівалися на диво, адже інформагенції повідомили, що в катастрофі вижило п’ятеро (а за іншими даними — 40) людей. Проте коли рятувальники дісталися місця події, надія згасла: з’ясувалося, що не вижив ніхто. Тіла всіх загиблих знайдено, але транспортувати їх до Ісламабада заважають складні погодні умови.

Емігрувати чи ні? Таке запитання, мабуть, хоч раз у житті ставив перед собою кожен українець. Дехто відразу вирішив, що ніколи нікуди не поїде, хіба як турист. Дехто, навпаки, готовий їхати «хоч тушкою, хоч опудалом» за першої ж нагоди. Дехто вагається. Чим гірша ситуація в країні — чи економічна, чи політична, тим більше людей починає замислюватися над можливістю шукати іншу долю. «Що я пораджу робити розчарованим? Тікати звідси!» — це слова письменника Юрія Андруховича з недавнього інтерв’ю УНІАН, і в них є лише частка жарту.

Так уже сталося, що останні десять років я живу в Канаді (точніше, у французькій її частині — Квебеку). Тож дозволю собі поділитися деякими зауваженнями щодо іммігрантської долі. Нижче викладене базується не тільки на моєму досвіді, а й на спілкуванні з десятками інших людей з наших теренів. Адже колись я був засновником та модератором іммігрантського форуму, плюс знайомі в українській громаді, плюс знайомі з курсів, університетів, колег по роботі тощо. Забігаючи наперед, скажу: на запитання «чи варто їхати?» немає однозначної відповіді. Усе залежить від вас — чого ви шукаєте у житті, що вас цікавить, на які жертви ви готові?

Найближчим часом Сполучені Штати Америки та Ізраїль планують розпочати ще щонайменше дві війни на Близькому Сході, «щоб натиснути на Тегеран». У цьому переконаний президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад, про що й заявив в ефірі національного телебачення. «Ми маємо достовірну інформацію, що американці готують змову. Вони мають намір атакувати щонайменше дві країни в цьому регіоні впродовж трьох найближчих місяців», — цитує главу держави іранський англомовний супутниковий телеканал Press–TV.

«Сильвіо Берлусконі люб’язно показав мені своє рідне місто — Мілан. «Таємна вечеря» Леонардо — справжній шедевр», — похвалився у своєму мікроблозі в соціальній мережі «Твіттер» президент Росії Дмитро Медведєв. І на підтвердження своїх слів виставив фото, де він разом із прем’єр–міністром Італії стоїть на тлі знаменитої фрески Леонардо Да Вінчі.

Європейський Союз запровадив додаткові санкції щодо Ірану. Як повідомляє «Євроньюз», вони є значно жорсткішими, ніж ухвалені 9 червня Радою Безпеки ООН. Через кілька годин після Євросоюзу про запровадження схожих санкцій до Ірану оголосила Канада. Нові обмеження охоплюють широкий спектр галузей діяльності. Зокрема, Брюссель заборонив інвестиції в нафтогазову промисловість Ірану (чим із вигодою для себе скористається Росія), а також передачу іранським фахівцям технологій очистки нафти та скраплення газу. Додаткові санкції запроваджено, щоб змусити офіційний Тегеран повернутися за стіл переговорів із приводу його ядерних програм.

Британський журналіст Джуліан Ессендж опублікував на своєму інтернет–порталі Wikileaks близько 90 тисяч таємних американських військових документів про війну в Афганістані, які свідчать, що армія США та війська міжнародної коаліції могли здійснювати військові злочини в цій країні. На прес–конференції в Лондоні журналіст пообіцяв оприлюднити й інші таємні матеріали Пентагону, які, на його думку, «можуть бути доказами воєнних злочинів». «Але суд повинен вирішити, чи дії, про які йдеться в документах, можна класифікувати як воєнні злочини», — застеріг Ессендж, наголосивши, що сам він у цьому не сумнівається. Загалом у розпорядженні Wikileaks, за словами його власника, є щонайменше 150 тисяч таємних документів військового відомства США, «в автентичності яких немає жодних сумнівів». При цьому журналіст відмовився назвати джерела, від яких до нього потрапили засекречені папери.

Чим ближча дата 23 грудня 2012 року, тим більше люди вигадують варіантів її «апокаліптичного» втілення. Це число вказане в древніх пророцтвах індіанців майя. Тамтешні жерці, які склали календар, що є точнішим за нинішній григоріанський, нібито передбачили, що нинішня епоха в розвитку людства почалася 12 серпня 3114 року до н. е. і завершиться саме 23 грудня 2012–го. Тож, стверджують дотепники — автори анекдотів, Україна таки має готувати своє Євро–2012 (адже футбольний чемпіонат відбудеться в липні), а от росіяни можуть даремно не гарувати задля Олімпіади–2014. Серйозні науковці вказують на те, що у 3114 році до Різдва Христового якихось катаклізмів не траплялося, але фаталістів не спинити. Чого вартий лише голлівудський блокбастер «2012» — за його сюжетом на планеті починається глобальна катастрофа із множинними землетрусами, зсувами земної кори та великий потоп. За іншими версіями, у грудні 2012–го очікується аномальна сонячна активність, «парад планет» тощо.

Тепер у прихильників кінця світу з’явилася нова версія — глобальні кліматичні зміни, які спричинить катастрофа на нафтовій платформі «Глибоководний горизонт» компанії «Брітіш петролеум» у Мексиканській затоці. Мовляв, плями нафти вплинуть не лише на креветок та чайок біля берегів Техасу й Луїзіани, а й спричинять те, що ми всі помремо. І досить скоро.