Ганна Хлістунова: З Клочковою ми ще потягаємося

Ганна Хлістунова: З Клочковою ми ще потягаємося

На серпневому чемпіонаті Європи з водних видів спорту в Угорщині очікувалися знакові події — повернення на доріжки кількох чемпіонів Афін-2004. Фахівцям було цікаво, як почувається ван ден Хугенбад після операції на хребті. Голландець не розчарував, вигравши заплив на 200 м вільним стилем. Німкеня Штефен тріумфувала на стометрівці цим же стилем зі світовим рекордом, французька «вільниця» Манаду встановила рекорд Європи на 800 м. Лише повернення «Золотої рибки» з України Яни Клочкової було більш ніж скромним — чотириразова олімпійська чемпіонка визнала згодом, що тривала перерва була помилкою, оскільки суперниці за цей час досягли суттєвого прогресу. Тим часом зростали результати не лише суперниць Клочкової за кордоном, а й тих, кого було прийнято називати дублерами «першого номера» нашого комплексного плавання. Приємним сюрпризом стала перемога на стометрівці брасом 18-річної плавчихи з Рівного Ганни Хлістунової. ЇЇ результат (1 хв. 7,55 сек.) приніс не лише золоту медаль, а й рекорд чемпіонатів Європи (попереднє досягнення покращено на 0,32 сек.).
Дівчина, яка вперше потрапила на дорослі змагання і лише втретє — взагалі на старт за кордоном, не могла не викликати захоплення навіть у легенди світового плавання Володимира Сальникова. Він по-російськи просто запитав Ганну: «Ти звідки взялася?»
Без сумніву, саме цю дівчину можна вважати відкриттям спортивного року в Україні.

«Спартак» поза п'єдесталом?

«Спартак» поза п'єдесталом?

Феномен жіночого гандболу в Україні іноземці не зможуть збагнути, мабуть, ніколи. Усі розуміють, що в країні, яка подарувала цій грі Ігоря Турчина, його команду «Спартак» і рекорди до Книги Гіннесса, гандбол мусить бути. Він і є у вигляді національного турніру в кількох лігах. Але яка якість цих змагань? І як за відсутності інтриги у національному чемпіонаті змогла народитися збірна, яка здобула олімпійську «бронзу» 2004 року?

13-річна капітанша?

13-річна капітанша?

Проведення будь-якого національного чемпіонату у столичному Палаці спорту — це завжди свято, а для фігурного катання — тим більше. Зараз «фігурка» переживає в Україні не найкращі часи, і проведення всеукраїнського турніру на головній критій арені країни — це лише один із кроків до повернення красивого зимового виду спорту до широкої публіки. Щоправда, київський глядач на цю знакову подію реагував не надто бурхливо. Якщо комерційні шоу за участю відомих зірок збирають у Палаці спорту аншлаги, то національна першість відбувається при напiвпорожніх трибунах.

Такі різні конференції

З'їзди спортивних федерацій в останні роки часто нагадують політичні ристалища у Верховній Раді. Із законодавчим органом усе зрозуміло — там є «пироги», які потрібно ділити, а що, здавалося б, можна ділити у федераціях, які за визначенням не мають комерційного підгрунтя? Але ні, за «потоки» б'ються й там. До того ж керувати розвитком того чи іншого виду спорту вигідно з точки зору власного іміджу. З іншого боку, для спорту краще, щоб війну за їхню федерацію з-поміж затятих супротивників виграв справді здібний менеджер, а не популіст. У передостанній уїк-енд року конференції відбулися відразу в трьох спортивних федераціях — футбольній, гімнастичній та боксерській.

Стою на асфальті, в лижі узутий...

Стою на асфальті, в лижі узутий...

Якщо дітлахи, яким сніг та лід потрібні лише для забави, можуть і почекати приходу справжньої зими, то для вітчизняних спортсменів теплий грудень став неприємним сюрпризом. Необхідні умови для тренувань їм доводиться шукати за кордоном. Подекуди навіть у тих країнах, де теж ще немає звичної зими, але в горах є снігові гармати та холодильні агрегати. У нас же і з цим наразі проблематично. Про ці та інші аспекти кореспондент «УМ» розмовляв із начальником відділу зимових видів спорту Мінмолодьспорту Данілем Амірхановим.

Майстри помосту повернулися з батьківщини «чарівників м'яча»

Майстри помосту повернулися з батьківщини «чарівників м'яча»

Гімнастичний сезон-2006 для українців видався досить строкатим — були й успіхи, були й розчарування. Проте, як відомо, найбільше запам'ятовується остання фраза, а вона з точки зору олімпійської перспективи вийшла обнадійливою. І йдеться не лише про три медалі наших гімнастів у фіналі Кубка світу. Річ у тім, що в бразильському Сан-Паулу стартувало по вісім кращих спортсменів на кожному зі снарядів за рейтингом Міжнародної федерації (ФІЖ), який враховує чемпіонати світу та Європи й етапи Кубка світу.

Аеробіка назавжди

Аеробіка назавжди

Вважається, що такий вид спорту, як фітнес, є ознакою сучасної жінки, котра стежить за своєю формою. З іншого боку, про свій фітнес видали книжку і такі мужні чоловіки, як брати Клички. У нас це слово найчастіше згадують стосовно певного різновиду спортклубів, які користуються особливою популярністю серед публічних людей та всіляких зірок. Професіонали цієї справи головну характеристику фітнесу визначають так: насамперед, це — вироблення в собі здатності до внутрішньої динаміки, працездатності, емоційної бадьорості. Сучасний фітнес є нічим іншим, як продовженням моди на аеробіку та ритмічну гімнастику. Пам'ятаєте цей бум у другій половині 1980-х років, що прийшов до нас зі США? Щоденні телепрограми зі стрункими дівчатами у трико й гетрах, які танцюють під ритмічну музику, грамплатівки з інструктажем, запис у секції... Із часом суть залишається незмінною, хіба вправи під музику стають складнішими.
«Мамою» української спортивної аеробіки з повним правом можна вважати Тетяну Пасічну. Завдяки енергійності та ентузіазму цієї жінки ми в організаційному сенсі не змушені були наздоганяти Америку і навіть за «залізною завісою» йшли паралельним курсом зі світом аеробіки.

Лід для зірок

Срібні призери Олімпійських ігор 2002 року Ірина Лобачова та Ілля Авербух свого часу створили компанію «Льодова симфонія», яка 14 жовтня в Мінську розпочала грандіозне турне під назвою «Льодове шоу зірок». Росіянам справді вдалося зібрати видатних майстрів фігурного катання: олімпійських чемпіонів Тетяну Навку й Романа Костомарова, Олену Бережну й Антона Сіхарулідзе, Олексія Ягудіна, Філіппа Канделоро, нашу першу олімпійську тріумфаторку Оксану Баюл. Усіх не перелічити. Продюсер цього дійства Ілля Авербух зустрівся з київськими журналістами, щоб розповісти про шоу, яке відбудеться 18 грудня в київському Палаці спорту, а 20-го — в Дніпропетровську.

Пролетіли, як Карлсон над Стокгольмом

Пролетіли, як Карлсон над Стокгольмом

Учора жіноча збірна України достроково, «на щиті», повернулася з європейської першості. Бронзові призерки Олімпіади-2004 на чемпіонаті Європи у Швеції посіли останнє місце в групі на першому ж етапі, що є ганьбою . За два роки нікуди не ділася індивідуальна майстерність більшості гравців, то чому ж українки виявилися «четвертими зайвими»? Крім чемпіонок світу — гандболісток Росії, — у нашій групі були дві команди, для яких зупинка на першій стадії або взагалі невихід у фінальну частину змагань такого рівня — звичне явище. Втім шведки та хорватки пішли далі, а на місці невдах опинилися українки. Чому?

Хто більше синьо-жовтий?

Хто більше синьо-жовтий?

У четвер у Швеції стартувала континентальна першість серед жіночих збірних. Безумовним фаворитом групи С, де виступає українська команда, вважають росіянок. Навіть попри те, що чинні чемпіонки світу приїхали до Стокгольма без п'ятьох гравців минулорічного складу. Напередодні турніру головний тренер збірної Росії Євген Трефілов розповідав про можливі сюрпризи, що очікує від команд Швеції та Хорватії. Перші, мовляв, господарки змагань, а другі — представниці сильної югославської школи. Коли ж фахівця запитали, чому він нічого не каже про українок, той відповів: «Важко передбачити їхній стан після виграшу на Кубку Турчина в авторитетної збірної Румунії й програшу Бразилії. Хоча вихід до наступного раунду команди Леоніда Ратнера не виглядає неможливою місією».