А це чиє? Достоєвського

16.08.2007
А це чиє? Достоєвського

Колишня міська управа, а тепер міський відділ міліції, потребує реставрації.

                Андрія Достоєвського, брата російського письменника, 150 років вважали архітектором Сімферополя, і лише сьогодні стало відомо, що чимало будинків Кіровограда — тоді Єлисаветграда, теж були зроблені за його проектами. Тут Андрій ніби тренувався, а набивши руку, переніс проекти з міста його молодості — Кіровограда — в Сімферополь.

                «Прибувшому в повітове містечко архітектору було від чого розгубитися: вважалось, що в Єлисаветграді жили дуже гарні дівчата...» — так починає свою єдину книгу «Спогади» один із трьох братів письменника Федора Достоєвського Андрій. У 1849 році молодий архітектор Достоєвський приїхав у Єлисаветград і дійсно був здивований «ярмарком наречених», яким на той час славилося місто. Адже дівчата з усієї України приїздили в Єлисаветград, щоб знаходити тут кавалерів — у місті стояв великий офіцерський гарнізон. Андрій Достоєвський і сам тут одружився.

                До міста Андрія запросили як військового архітектора — фортеця святої Єлизавети і численні гарнізони потребували добудови. За час перебування в Єлисаветграді архітектор випрацював власний стиль і випробував його на муніципальних, господарчих і житлових будинках. Молодий Достоєвський швидко потоваришував із міським головою Олександром Пашутіним, який мріяв перетворити Єлисаветград на європейське місто. Разом вони спроектували  і провели водопровід, електричне освітлення вулиць. Уже ставши батьком трьох доньок, у 1858 році, Андрій Достоєвський купив диліжанс і виїхав разом із родиною до Сімферополя, де йому запропонували стати головним міським архітектором.

                До останнього часу про проекти Андрія Достоєвського в Кіровограді було відомо небагато. Наприклад, що архітектор Достоєвський будував у грецькому стилі  з елементами готики, про що згадує у своїх листах до брата і Федір Достоєвський. У них є малюночок храму з підписом: «У готичному, улюбленому тобою стилі». Але міський архів тих часів не зберігся, і в спогадах Достоєвського про «кіровоградський період» згадується мало. Точно було відомо лише про одне з господарчих приміщень у районі фортеці, яке сьогодні є корпусом лікарні. Та саме за допомогою сімферопольських будинків, кіровоградський дослідник Вадим Смотренко знайшов архітектурну спадщину Достоєвського в Кіровограді. Пройшовшись по кримській столиці, дослідник побачив чимало споруд, які є точною копією будинків на центральних вулицях Кіровограда. Дізнавшись, що ці  будинки в Сімферополі проектував Андрій Достоєвський, Вадим Смотренко зрозумів, що архітектор активно використовував попередньо напрацьовані проекти. Тобто будинки в Кіровограді стали прототипами будинків у Сімферополі.

                Авторство ще одного будинку, чи не найкращого в сучасному Кіровограді, вдалося виявити тим самим методом аналогії. Побачивши фотокартку школи в селі Красновершка Компаніївського району Кіровоградської області, Вадим Смотренко зрозумів, що десь він цей будинок уже бачив. Але зовсім не в Красновершці... Уважніше вивчивши фото, дослідник виявив дивовижну схожість будівлі з приміщенням мистецького факультету Кіровоградського педагогічного університету. Тільки школа в два рази більша за факультет. Фактично в Кіровограді розміщена одна половинка школи в Красновершці. І автором проекту школи, яка будувалась як маєток відомого на Єлисаветградщині мецената Соколова-Бородкіна, був Андрій Достоєвський.

                Отже, знову-таки  — один проект двох будинків. Тим більше що навпроти  мистецького факультету розташований колишній будинок міської управи, в якому Андрій працював мировим суддею і який збудований за його ж проектом. А в XIX сторіччі проектування поряд розташованих будівель намагалися замовляти одному  і тому ж архітектору.

                Будинки авторства Андрія Достоєвського сьогодні прикрашають історичний центр Кіровограда. Але в екскурсійній програмі по Кіровограду авторство Достоєвського поки що не згадується.