Олександра Горбунова: талант «у бігах»

      Ми не надто віримо у пророків у власному домі, звикаючи шукати приклади для наслідування на стороні. Але українська земля так само щедро, як i будь-яка інша, нагороджує свій народ яскравими особистостями в усіх сферах людської діяльності, у спорті в тому числі. Часто говорять, що талант сам собі дорогу прокладе, але в наших умовах це не так-то й просто. Й доводиться бути дуже цілеспрямованою людиною, аби досягти своєї мети. Тих же, хто вибивається нагору, взнає вся Україна.

      У 1995 році українська жіноча збірна з баскетболу під проводом Володимира Рижова стала чемпіоном Європи, а рік потому посіла високе четверте місце на Олімпійських іграх в Атланті. Багато води з тих пір спливло, і наш баскетбол, як і спорт у цілому, втратив свої позиції. Проте час від часу Україна продовжує «виробляти» спортивних героїв, яких визнають далеко за її межами.

      Читачі нашої газети вже знають 19-річну Олександру Горбунову. Уродженка Бердянська, що на Азовському морі, посіла друге місце в опитуванні спортивних журналістів Європи на кращу баскетболістку континенту. Крім того, за чудову гру в Євролізі ФІБА українку визнали кращим гравцем минулого тижня найпрестижнішого клубного турніру Старого світу. Подібному успіху на міжнародній арені посприяв перехід, на жаль, скандальний, молодого форварда з запорізької «Козачки-ЗАлК» до угорської команди «Євролізинг Орсі Шопрон».

Шопрон і Запоріжжя як контрастний душ

      Керівництво запорізького клубу ніяк не хотіло цивілізовано відпускати Сашу, тому у конфлікт довелося втрутитися навіть Міжнародній федерації баскетболу (ФІБА). За достроково розірваний з «Козачкою» контракт Горбунової «Шопрон» у підсумку заплатив оговорені угодою баскетболістки «нещасні» 10 тисяч доларів. Трансферна сума могла бути більшою, якби чемпіон України відразу підійшов до вибуття Сашi як до факту, з яким треба змиритися, а не з позицій зверхності. Спортсменку можна було зрозуміти: зірці молодіжного баскетболу не хотілося гріти лаву запасних у «Козачці», яка нині до того ж виступає не в Євролізі, а в менш авторитетному Кубку Європи.

      Певна користь від цієї колотнечі була — Горбунова переконала себе і оточуючих, що її характер дозволяє досягати успіхів не тільки на майданчику, а й вивільнятися з навколоспортивних капканів. А в тепличних умовах талант розкривається у кілька разів швидше, подумав про це кореспондент «УМ», вимкнувши мобілку після розмови з угорським Шопроном.

       «Умови в цих клубах, ніби контрастний душ, — каже Саша. — Ще у вересні, коли я поїхала до Києва оформляти необхідні документи, відчула у посольстві приязне ставлення до себе. А як мене зустріли в Угорщині! Прилетіла в Будапешт, де на мене чекала машина. А в клубі, як пізніше з'ясувалося, навіть відклали виготовлення візитівки команди — без мене дівчата не хотіли фотографуватися. Клуб надав у моє розпорядження двокімнатну квартиру  з усім необхідним для комфортного життя. Зранку персонально за мною заїхала тренер. Уже разом із новою командою в курортному іспанському місті Ібіца провела навчально-тренувальний збір. А потім розпочався чемпіонат Угорщини».

      Саша не приховує, що попервах були й проблеми — передовсім мовного спілкування. У «Шопроні» багато легіонерок, і знання англійської є обов'язковим. Але адаптація не була тривалою, бо першого свого репетитора з «інглішу» Горбунова наймала ще у Запоріжжі. Додатковою «виручалочкою» в Угорщині стала і головний тренер — словачка Наталія Гейкова, котра добре володіє російською. Хоча попуску новенькій наставник не давала з перших днів.

Коли в радість лікування і... штрафи

      Дисципліна в команді — не зрівняти з українськими реаліями, за яких все залежить від симпатій тренера. Так кажуть Сашині батьки, які мешкають в рідному для доньки Бердянську. Напівжартома уточнив у дівчини: «А правда, що ти двічі була покарана, бо переплутала, ніби дальтонік, кольори?». «Було таке, — сміється співрозмовниця. — Коли прийшла на тренування у шортах не того кольору. Тоді ще «штудіювала» англійську і напередодні недочула вказівку тренера. Довелося сплатити п'ять євро. Якби взагалі прогуляла тренування? Прийшлося б валізи пакувати — і додому».

      Санкції в команді — за будь-яке порушення, із захопленням (!) розповідає Олександра. Не дай Бог, приміром, забудеш відімкнути мобілку, сідаючи в ресторані за обідній стіл чи лягаючи на обов'язковий перепочинок, і вона задзвонить!.. І спробуй відмовитися від гарячого обіду за рахунок клубу! Після гри до сауни не пускають, доки мінімум півхвилини не вистоїш у діжці з льодяною водою!.. Кожний крок перебування у спортивному комплексі — під контролем персоналу команди. У тому числі й медиків.

      У «Шопроні» українка виклопотала для себе 9-й номер, бо зізнається у щирих симпатіях до двох українських «дев'яток» — запоріжанки Вікторії Буренок і киянки Марини Ткаченко. До речі, пані Марина, наставниця київської команди ТІМ-СКУФ і національної збірної, відмовилася підігравати тандему Вульф-Велігура у спробі дискваліфікувати Горбунову, й постійно залучала її до виступів як у молодіжній, так і головній командах країни.

      З перших днів перебування у Шопроні спортсменка відчула, що потрапила до справжньої Європи. І річ не тільки у вельми пристойній зарплаті, яку спортсменки одержують у євро і місцевих форинтах. Розумне бажання гравця, здатне додати йому настрою, — закон для власників клубу. Ті якось поцікавилися, чи не бракує чогось у квартирі? Саша зізналася, що любить слухати класику... І вже наступного ранку їй привезли музикальний центр.

      А медобслуговування? У Запоріжжі Горбунову змушували грати із травмованим коліном, абсолютно не переймаючись лікуванням спортсменки. Навіть наколінник вона змушена була купувати за власний кошт! Із досить проблемним здоров'ям і певним острахом їхала Саша і в Угорщину. У клубі, звісно ж, знали, що купували. (Після травми різниця в об'ємі литкових м'язів ніг спортсменки сягала чотирьох сантиметрів!) І максимально пришвидшили процес повного одужання баскетболістки: підконтрольні вправи, масаж, унікальний гель для зміцнення хрящової тканини кісток — і за кілька місяців усе нормалізувалося!

      Тому лише на стартові матчі чемпіонату Угорщини Наталя Гейкова українку притримувала в запасі. А незабаром Саша почала приємно дивувати наставників і уболівальників «Шопрона» як у національній першості, так і в міжнародних поєдинках. Дебютом у формі нового клубу «на Європі» для дівчини став виїзний матч у рамках проти італійського клубу «Фамілья Скіо». Лише за п'ять хвилин Горбунова набрала вісім очок, а угорська команда перемогла з різницею у чотири пункти. До речі, тиждень тому домашнім матчем саме з італійками «Шопрон» завершив виступ у груповому турнірі, а переповнена арена скандувала ім'я Олександри. Вболівальники розмахували іменним журналом, який клуб віддрукував з посвятою нашій легіонерці напередодні заключного поєдинку першого етапу. А в одній групі з угорцями грали досить сильні команди з Польщі, Франції, Словаччини, Італії й Росії. До речі, саме УГМК із Єкатеринбурга буде суперником баскетболісток «Шопрона» в одній восьмій фіналу Євроліги. Горбуновій з подругами доведеться сутужно, бо грати доведеться відразу ж після подвійного, з пересадкою у Москві, перельоту.

Коли батьки зателефонували Саші в Угорщину на Різдво, вона заспівала: «Добрий вечір тобі, пане господарю...»

      У Шопроні наша Саша користується, мабуть, не меншою популярністю, аніж Андрій Шевченко в Мілані. 19-річна спортсменка вже має симпатиків навіть у журналістських колах. Після одного з міжнародних матчів, приміром, фотокореспондент з Іспанії Карло Вілья подарував Саші альбом фотографій, зізнавшись, що їздив за нею по всій Європі.

      Подвійним святом буде для Олександри цьогорічний чемпіонат Європи серед молодіжних команд, адже відбудеться він в Угорщині, і більше того — в Шопроні! Бо ж це угорське місто має чудові спортивні не лише традиції, але й арени. Звісно, Горбунова планує захищати жовто-блакитні кольори збірної України і каже, що в червні ладна поселити у себе весь склад збірної.

      Років три тому я вперше почув від Саші, що вона прагне за мінімум часу добитися у житті максимум можливого. Ех, юність-юність... Відтак Горбунова не ставить перед собою жодної дилеми — освіта чи тренування, спортивна кар'єра чи кохання? Навіть у неповні двадцять дівчини вистачає на все. У грудні вона побувала в Запоріжжі не тільки для того, аби зустрітися з батьками і сестрою Ольгою. За тиждень перейшла до Бердянського педагогічного університету, бо у Запорізькому національному третьокурсниця відчула проблеми — не без втручання, можна здогадатися, її колишніх наставників. Все в порядку і з особистим життям. Саша зізналася: «Вже цього року ми з коханим будемо разом. Він, до речі, також баскетболіст».

      До найрідніших їй людей сотні кілометрів, але проблему розлуки дівчині допомагає «гасити»... Відень. Закохавшись у це старовинне місто, Саша щотижня долає сорок кілометрів до столиці Австрії. Попри щоденні тренування й заняття на тренажерах. Аби помріяти, милуючись віденською оперою і резиденцією Габсбургів, собором святого Стефанія і площею імператриці Марії-Терези... Про те, щоб команда не надто часто пізнавала гіркоту поразок на баскетбольному майданчику, про власні прагнення. Як першого лютого «пірнути» у стародавні вулички Відня зі своїм Михайлом, аби у щасливішій Україні дорослішав Богданчик, її дворічний племінник...

      Лариса й Михайло Горбунови певні: «Донька, попри всі угорські плюси, ой, як скучає за рідною стороною! На Різдво подзвонили їй, а Саша — візьми й заспівай: «Добрий вечір тобі, пане господарю! Радуйся...»

      Лишається порадіти і нам. За Олександру, навіть попри те, що талант квітне не на рідному городі. Будуть колись і в українській сторонці свята...

ДОСЬЄ «УМ»

Олександра Горбунова

      Народилася 4 квітня 1986 р. в Бердянську (Запорізька область).

      Баскетбольний форвард. Зріст — 186 см, вага 82 кг.

      Виступала за команду «Козачка-ЗАлК» (Запоріжжя), зараз — у «Євролізинг Орсі Шопрон» (Угорщина).

      Найкорисніший гравець молодіжних чемпіонатів Європи 2004 р. серед 18-ти й 20-річних.

      Гравець молодіжної й національної збірних України.

 ОЦІНКА НАСТАВНИКА

Марина Ткаченко, головний тренер національної й молодіжної збірних України:

      — Саша  за своїми даними — унікальний талант, самородок. У неї є все, що потрібно для гри в баскетбол на найвищому рівні, і в найближчому майбутньому вона має розкрити себе в повній мірі. Зараз вона іноді занадто захоплюється індивідуальними діями, перетягуючи ковдру на себе. Але з часом, думаю, вона набереться досвіду й буде не тільки успішно атакувати, але і грати в захисті, добре бачити майданчик і вдало пасувати.