Своє звернення до суду Олександр Литвин пояснив незаконним звільненням його з посади прокурора Черкаської області. Литвин стверджує, що в грудні 2004 року його викликали до Києва — до Генеральної прокуратури — і в ультимативній формі запропонували написати заяву про звільнення, не пояснюючи мотивів такої пропозиції. Тому у лютому 2005-го, після відпустки, він і змушений був написати заяву про звільнення у зв'язку з виходом на пенсію. При цьому на день видачі наказу про його відставку за вислугою років у пана Литвина не було необхідного 20-річного стажу, який дає таке право.

Непереборна жага деяких індивідумів вляпатися у представницьку владу в умовах, коли обиратися можна лише за партійними списками, породжує просто-таки химерні політичні комбінації. Скажімо, луганчан дуже здивували «бігморди», які днями прикрасили вулиці обласного центру: поруч із портретами двох повітових партійних лідерів зображені лики двох редакторів відомих у краї газет.

Навіть у наші роки на дослідників непрохідних джунглів по той бік океану іноді чекають доволі несподівані відкриття. Час від часу, наприклад, там надибують на племена відлюдьків, які геть не розуміють жодної з мов, поширених у світі. І, схоже, лаври таких першовідкривачів довго не давали спокою народному депутату від СДПУ(о) Нестору Шуфричу. Причому його останнє «відкриття» цікаве ще й тим, що зробив він його не в далеких заморських землях, а безпосередньо в Україні. Про що й заявив, перебуваючи в Донецьку: «Для багатьох українців у південних і східних регіонах українська мова є незнайомою». Причому тепер складається враження, що для отих «двічі багатьох» вимальовується незавидна перспектива — спілкуватися жестами. Адже українська для них «незнайома», а російську тут... дискримінують.

«Кірпоманія» — саме так можна назвати тенденцію до перейменування всього, що було пов'язане з покійним екс-міністром транспорту. Менш як за рік до річниці самовбивства (принаймні так вважає прокуратура) одного з найбільших корупціонерів часів Кучми (а так вважає вже громадська думка) на честь Георгія Кірпи назвали його партію (тепер це партія «Відродження» ім. Г. Кірпи), а в Ужгороді — цілий майдан.

Учорашній день став по-своєму унікальним для української прокуратури. Адже в той час, як Президент вирішив особисто представити новопризначеного Генпрокурора Олександра Медведька колективу ГП на Різницькій, самому колективу, мабуть, ввижався привид попереднього шефа Святослава Піскуна. Святославу Михайловичу не звикати двічі входити в одну й ту ж саму річку. А може, i втретє? Адже вчора безробітний Піскун нарешті вихворівся i таки з'явився у Шевченківському районному суді Києва, де слухається його позов до Президента за № 2-12238/05 про визнання незаконним указу про відставку з посади Генпрокурора.