В Україні почали діяти нові ліміти на карткові платежі: що треба знати

44 українські банки та дві платіжні системи спробують обмежити перекази від 50 грн до 150 тис. на місяць­ для фізосіб — залежно від рівня ризиковості клієнтів і легальності їхніх доходів. 

 

Ліміти в 150 тис грн. для карткових переказів між фізособами Національний банк України встановив іще з 1 жовтня 2024 року, але відтепер до цього додаються перекази та операції за реквізитами IBAN.

 

Восени НБУ пояснив запровадження лімітів потребою розв’язати проблему «дропів» — клієнтів банків, які за винагороду надають доступ до своїх карток і рахунків третім особам.

 

Регулятор не приховує: підвищення обмежень для платежів між рахунками фізосіб – це спосіб більш жорсткого контролю за операціями клієнтів. Але тільки для тих, хто не може підтвердити джерела надходжень своїх коштів.

 

Ви можете переказувати хоч пів мільйона гривень, але за умови їх підтвердження. Нововведення: клієнти-фізособи (підприємці до них також належать) будуть розподілені на три категорії залежно від ступеня ризику, який визначатимуть банки. 

 

Для клієнтів з високим рівнем ризику діятимуть обмеження в 50 тис. гривень на місяць. Клієнти із середнім та низьким рівнями ризику зможуть переказувати 150 тис. гривень на місяць, а з 1 червня ліміт знизиться до 100 тис. грн на місяць.

 

Якщо сума операцій перевищує зазначену межу або клієнт не може підтвердити джерело походження коштів, банк має право призупинити вихідні платежі та навіть заблокувати рахунки клієнта.

 

На додачу до цього клієнтам, які не можуть підтвердити походження своїх доходів, банки відкриватимуть не більше трьох рахунків (кредитні, депозитні та соціальні рахунки не враховуються).

 

Але якщо клієнт має легальні джерела доходу (наприклад, отримує зарплату на свій рахунок або оплату за реалізацію товарів і послуг), ліміт для нього діяти не буде, і він зможе відкривати більше трьох рахунків в одному банку. 

 

Як і раніше, з-під обмежень вивели волонтерів, які пройшли ідентифікацію згідно з вимогами постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи у період запровадження воєнного стану».

 

Та чи не завелика метушня коло цих «обмежень»? Меморандум підписали чотири великі банки-емітенти: АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк» які, як-то кажуть, вже зуби з’їли на недоброчесних клієнтах і вже давно звертали увагу на суми платежів і характер транзакцій.

 

І хоч кожна фінансова установа має власну систему оцінки клієнтів, швидше за все, до групи високого ризику потраплять клієнти, які взагалі не мають підтверджених джерел доходу, але при цьому систематично «проганяють» через свої рахунки гроші. 

Також у банків зазвичай викликає підозру нетиповість транзакцій. Припустимо, клієнт оплачує зі свого рахунку комунальні послуги, розплачується карткою в магазинах за продукти. Але раптово він починає отримувати на рахунок великі суми від фізосіб і відправляти їх іншим фізособам. 

 

Щодо підприємців банки використовуватимуть окремі критерії оцінки. Особлива увага приділятиметься ФОПам першої групи єдиного податку, що були зареєстровані менш ніж 6 місяців тому і в яких спостерігається різке збільшення операцій за рахунком з різними контрагентами, котрі мають «нульовий» баланс за рахунком на початок та на кінець дня і в них відбулося зростання у два й більше рази кількості вхідних платежів від фізосіб, які дроблять перекази (круглими сумами в тому числі) на адресу одного контрагента протягом місяця. 

 

Те, що банки пішли на такий крок, означає: банкам, принаймі їх частині, не потрібні гроші клієнтів, які не можуть аргументувати їх походження. 

 

У планах банків та платіжних систем – оптимізувати взаємний обмін даними щодо своїх «нетипових» клієнтів, розробляти та впроваджувати нові антифрод-правила (антифрод — це система моніторингу і попередження шахрайських схем). Бог в поміч, але ж на сьогодні відсутня відповідальність та механізм контролю за виконанням цього меморандуму. 

 

Йдеться не про жорстке нормативне регулювання роботи банків, а саме про умовну угоду між ними. Віталій Шапран, фінансовий експерт: «Не прогнозую великого дискомфорту серед населення від цієї ініціативи. Якщо вам не сподобається ваш банк, знайдете більш лояльний або інші інструменти розрахунків — наприклад, добру стару готівкову гривню ніхто ж ніколи не відмінить».

 

Але все йде до того, що якщо вам треба відправити несподівано значну суму, то доведеться пояснювати банку, звідки на рахунку взялися гроші.

 

Тож наприкінці лайфхак для читачів «УМ», як швидко пройти ідентифікацію клієнта за доходами в будь-якому банку, якщо виникають питання щодо ваших доходів. Нагадуємо, що у кожного громадянина України є персональний електронний кабінет у Пенсійному фонді України.

 

В ньому ви можете за три хвилини оформити довідку за формою ОК-7 за останній рік і переслати її до свого банку. Якщо ви ФОП, то можна подати копію податкової декларації.

 

«Існуюче є-середовище дозволяє вам швидко відповісти вашому банку на будь-яке запитання про джерела ваших доходів, звісно, якщо такі джерела законні», — додає пан Шапран.