Освітнє відлуння війни. Українські вчителі б’ють на сполох через прогалини в навчанні школярів

01.02.2023
Освітнє відлуння війни. Українські вчителі б’ють на сполох через прогалини в навчанні школярів

Прогалини у знаннях мають практично всі українські діти шкільного віку, хоч де б вони перебували. (facebook.com/UAMON)

Війна в Україні, через злочинні дії рф, спричинила ще й катастрофу в царині освіти: понад 2 тис. 600 будівель закладів освіти пошкоджено, повністю зруйновано — 406; за результатами соцопитування, 54% вчителів мають вигорання, а 75% школярів — стрес.


На тимчасово окупованих територіях наразі перебувають приблизно 95 тисяч учнів (за неофіційними даними, до росії вивезено до 150 тисяч українських дітей), а в країнах ЄС та світу перебувають 516 тисяч дітей шкільного віку (лише в мене троє неповнолітніх племінників навчаються у Греції. — Авт.).

 

Юне покоління має серйозні освітні втрати: спершу з навчальної колії їх вибила пандемія COVID-19, а тепер — повномасштабна війна.


Освітній омбудсман Сергій Горбачов заявив, що пропущені школярами теми, а отже нездобуті знання та навички, необхідно ідентифікувати й компенсувати.

 

«Прогалини у знаннях мають практично всі українські діти шкільного віку, хоч де б вони перебували», — підкреслив омбудсман.

 

Це стосується і дітей, які проживають на підконтрольній Україні території, і тих, хто перебуває в окупації або виїхав за кордон.


При цьому в нас на рівні держави відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їх компенсації, й навіть самовідданість педагогів, які проводили уроки на вулиці, з «пунктів незламності» або в укриттях, не покращує загальну картину.


У свою чергу представники Сектору освіти Світового банку вважають, що через вищеназвані фактори освітні втрати в Україні можуть становити понад один рік.


«Світовий банк у своєму огляді зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році. Нам радять зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань», — наголосив омбудсман.


На етапі відновлення рівня знань Світовий банк також радить приділяти увагу поверненню до навчання, аби подолати прогалини, й переконаний, що економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, зокрема у відновлення системи надання високоякісної освіти.


Важливо пам’ятати, що надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми закладами та суспільством.


Омбудсман також запропонував стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат на рівні громади та закладу освіти.

 

Зокрема, радить зазначити: з яких предметів планують організувати компенсацію освітніх втрат та в яких класах, у який термін; формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів; формати співпраці з батьками; орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань; яких учителів планують залучити до компенсації освітніх втрат тощо.


Аби компенсувати прогалини в освіті, необхідно спочатку визначити рівень опорних знань у школярів. Оскільки на державному рівні освітні вимірювання не розроблені і не проводяться, можна скористатися діагностичними тестами з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на сайті Всеукраїнської школи онлайн.


Водночас задля перевірки знань з інших предметів необхідно створити карту опорних знань з кожного предмета. У ній, на думку омбудсмана, необхідно зазначити головні знання з кожної дисципліни за певний клас.

 

До карти опорних знань мають увійти найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета.


Щодо варіантів компенсації освітніх знань, то пропонується дітей під час такого навчання поділити не на класи, а на групи — залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати вимірювання. Освітній процес може відбуватися у формі пришкільного табору або навчання з окремих предметів.


Також заклади освіти можуть скористатися короткостроковими програмами надолуження освітніх втрат (надолужити матеріал завдяки повторному доступу до нього паралельно з продовженням стандартного навчання) та корекційними програмами (для учнів, які мають труднощі в навчанні).


«У разі запровадження таких програм оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції», — додав освітній омбудсман.


Альтернативою вказаним програмам компенсації освітніх знань можуть бути й недержавні, які впроваджують громадські організації.

 

Наприклад, «Освітній суп» — безоплатні онлайн-заняття з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів; цьогоріч проєкт фокусується на математиці та українській мові) або ж проєкт «Залишаємось з Україною» — він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти (діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу).


Зауважимо, що школярі, які зареєстровані та перебувають на окупованих територіях, зможуть вступати до вищого навчального закладу дистанційно, без складання національного мудьтимедійного тесту.