Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У рік після сотої річниці подвигу молодих українців під Крутами (в 2019-му) на одному з житлових будинків центральної вулиці столиці України — Великій Васильківській — з’явився мурал у пам’ять про незламних українських спартанців. І це набагато симво
Імені Шевченка? Може, Леніна?
Чи місцевого владики Носа?
Чий був гарнізон? Навряд полеміка
тут доречна. ...Зизом, тобто скоса,
зиркав люд на України прагнення
із колін підвестись, встати Річчю
в ряд один з Варшавою і Прагою
незалежно, гідно і велично...
Знехотя під синьо-жовтим прапором
застовпились в Ніжині старому.
Мов, сердешні, з конопель потрапили
до землі «від Сяну і до Дону»...
І коли постали перед вибором:
йти мерщій на допомогу Крутам
чи брататись з матроснею з Виборгу,
гору взяли пролетарські пута.
Пута? Чи схиляння перед силою?
Ось що конче треба зрозуміти!
«Крути — це курйоз! Лягала килимом
Україна!» — брешуть московіти.
Ще тоді у краї огірковому
не дозріла настанова: «Сину!
Навіть скутим намертво оковами
вибирать не можна Батьківщини!».
.png)
Микола ЦИВІРКО
Київ
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>