Одні й ті самі погляди навкруг.
Отак проходять місяці і тижні.
Все важче розібратись, хто тут друг,
Бо дружба відцвітає, наче вишні.
Одні й ті самі ранки й вечори,
Одні й ті самі верби і тополі,
А люди лиш до певної пори
Лишаються людьми. І мимоволі
Хтось когось зрадив. Хтось десь прогадав.
У когось рани робляться все більші.
Хтось все-таки не встояв, як Адам.
Комусь у всьому заважають інші.
А у людини доля лиш одна,
Не треба з нею бавитися грізно.
Лиш той, хто сам пізнав себе до дна,
Змінитись може, поки ще не пізно.
Сергій ЗАВАЛКО
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
