Козаки — не ніндзя. У Бучі презентували книжку Валентина Терлецького «Віра»

02.07.2021
Козаки — не ніндзя. У Бучі презентували книжку Валентина Терлецького «Віра»

Валентин Терлецький презентує «Книгу Сили». (Фото Анатолія ЗБОРОВСЬКОГО.)

У місті Буча на Київщині презентували «Кни­гу Сили», її другу частину «Віра» Валентина Терлецького — автора і ведучого програми «Козацька звитяга» на Запорізькій філії суспільного телебачення, лідера рок-групи «Декаданс», у чиєму творчому доробку чотири видані поетичні збірки, сім романів, музично-поетична вистава «Ти чуєш мої смолоскипи!».


«Козацька звитяга»­ висвітлює історію і сьогодення українського козацтва, розповідає про козацьку боротьбу Спас.

 

Програма відзначена багатьма нагородами на міжнародних і всеукраїнських теле- i кінофестивалях, внесена до шкільної програми з історії кількох навчальних закладів Запоріжжя та Дніпра, вивчається в історичних гуртках української діаспори Швеції та Естонії, має фанклуби в декількох країнах світу.

 

Валентин Терлецький також є спів­автором кількох документальних фільмів козацької тематики, відзначених професійними нагородами.


Готуючи «Козацьку звитягу», Валентин Терлецький дізнався про козацтво багато раніше не відомого. Але в телепроєкті було використано лише відсотків тридцять відзнятого матеріалу.

 

Тому в телеведучого виникла думка написати роман. Так розпочалася робота над серією «Книга Сили». Зараз письменник завершує роботу над п’ятою частиною.

 

Кожна частина має свою назву: «Воля», «Віра», «Держава», «Руїна», «Боротьба». Автор планує написати ще дві частини «Книги Сили», яка охопить час від козацької давнини до російсько-української війни ХХІ століття.    


«Кожен великий народ має свій героїчний епос, який намагається не «консервувати» в оригінальному вигляді, а всіляко «модернізувати», розвивати, пропагувати та просувати, навіть монетизувати у сучасному культурному просторі, — констатує Валентин Терлецький.

 

— Досить згадати, який комплексний зиск мають від своїх народних і, головне, реальних супергероїв японці, скандинави, французи, англо-сакси, поляки та навіть американці з їхнім ковбойським культом. Не кажучи вже про загальносвітове зацікавлення флібустьєрами. Бо військові корпорації з їхнім неповторним побутом, особливим пригодницьким та героїчним духом, певною загадковістю надають просто шикарну можливість для створення яскравих історій, легенд, міфів. Ця героїчна казка завжди буде живою, допоки жевріє на землі вогник самого людства.

 

Цьому підтвердження — тонни написаної літератури, безліч знятих фільмів та серіалів, комікси, комп’ютерні ігри тощо. А що ж має в своєму арсеналі Україна? Козаків!

 

Які, на відміну від тих же самураїв та нін­дзя, вікінгів, мушкетерів, рицарів-хрестоносців, шляхти та піратів, виконували доленосну місію державотворення для нашої країни, створили багато безпрецедентних, унікальних явищ у світовій історії, спричинилися до визначних подій на континенті, дали яскравих діячів і, головне, стали міцним захистом, справжнім живим щитом від навали різноманітного зла не лише для українців, а й для всієї Східної Європи. Але світ про це майже не знає.   


Головний герой «Книги Сили» таємничий козацький писар Олесій Попович володіє містичною «книгою сили» і накопичує надзвичайні секретні знання.

 

Тому на характерника і його збірку полюють могутні європейські чорнокнижники, магрибський чаклун, можновладці. «Книгу Сили» можна віднести до жанру фентезі. Утім написана вона на основі дослі­джень мемуарів, щоденників, літописів.