Дізнатись правду: у Києві оцифрували понад 20 тисяч документів киян за 1925-1926 роки

04.08.2020
Дізнатись правду: у Києві оцифрували понад 20 тисяч документів киян за 1925-1926 роки

Дослідниками оцифровано вже понад 20 тисяч документів за 1925-1926 роки.

У рамках проєкту «Імена» Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» разом із Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАГСів 1925-1936 років, повідомляє пресслужба.
 
На ці документи чекають люди, яким необхідно підтвердити своє походження або встановити факт родинних зв’язків.
 
Нині оцифровано вже понад 20 тисяч документів за 1925-1926 роки. Усього в архіві понад 600 книг РАГСів, які містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.
 
«Матеріалів РАГСів того часу над­звичайно багато, ми обробляємо їх частинами, за роками, — розповідає керівниця проєкту «Імена» Анна Фурман. — Ці документи у цифровому форматі затребувані, люди шукають їх iз конкретною метою — дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження».
 
Директор Державного архіву Києва Олександр Панченко підтверджує, що люди — і письмово, й особисто — часто звертаються до архіву по такi документи: «Шукають своє коріння, підтвер­дження спорідненості, національності, наприклад, у разі, якщо потрібно поховати людину поруч iз родичами».
 
Державному архіву складно оцифрувати документи самотужки, констатує Олександр Панченко. «Записи РАГСів надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому в нас зберігаються документи тільки по 1936 рік, — зазначив він. — Записи з 1919 по 1923 роки ми оцифрували самі, але у нас є певні проблеми з сайтом, тому поки що ці скани можна знайти лише в електронній базі у нашій читальній залі».
 
Незабаром оцифрований архів книг РАГСів буде доступний на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Її обіцяють запустити вже у вересні.
 
Нагадаємо, нещодавно в рамках проєкту «Імена» оцифрували понад 140 тисяч документів засекречених картотек періоду нацистської окупації Києва. Цією роботою МЦГБЯ підтримує державну політику оцифрування архівів.