Вартість «на вимогу»: українські трейдери знову підвищують ціни на бензин і дизель

15.07.2020
Вартість «на вимогу»: українські трейдери знову підвищують ціни на бензин і дизель

Подорожчання пального? Не кожен водій збагне логіку власників українських АЗС. (Фото з сайта bigenergy.com.ua.)

В Україні знову дорожчає бензин.
 
 
Як тільки наша держава розпочала свій вихід із карантину і на світових біржах трохи подорожчала нафта, вітчизняні трейдери оперативно почали змінювати цінники, — у бік зростання.
 
 
Хоча якоїсь логіки у їхніх діях експерти не вбачають.

Росія — головний партнер

Ще минулого тижня роздрібна вартість бензину всіх марок, дизельного пального і автогазу в Україні лише за одну добу зросла на 50 коп.
 
За даними експертів консалтингової групи «А-95», найдорожчим бензином марок А-92, А-95 і А-95+, а також дизельним пальним заправляють у Луганській області — по 23,31 грн, 24,18 грн, 24,75 і 23,44 грн за літр відповідно.
 
Автогазом найдорожче заправлятися в Одеській області — по 11,92 грн. Найдешевший бензин усіх марок продають у Сумській області — по 19,97 грн, 20,97 грн і 22,68 грн за літр відповідно.
 
Найдешевше дизельне пальне — в Харківській області (20,51 гривні за літр). А автогазом найдешевше заправитися можна в Чернігівській області — по 10,79 грн за літр.
 
Аналітики також підказали водіям, де можна найдешевше заправити свій транспортний засіб: найдешевший бензин усіх марок, а також дизельне пальне продають у мережі АЗС Marshal, найдешевший автогаз — у мережі «Авіас», по 10,66 грн. При цьому експерти вагаються, у якому напрямку події розгортатимуться далі: пальне і надалі дорожчатиме чи, навпаки, ціни падатимуть? 
 
І чіткої відповіді на це запитання немає. Адже, з одного боку, паливний ринок відчуває профіцит бензину і дизельного пального.
 
Так, за даними «А-95», баланс ринку автомобільних бензинів і дизельного пального, тобто сукупність виробництва, імпорту і експорту, за підсумками I півріччя 2020 року показує відчутне зростання.
 
Що в умовах падіння споживання вказує на великі запаси ресурсу в учасників ринку. 
 
Баланс ринку бензину в I півріччі зріс на 13% — до 1,05 млн тонн. «Це зростання було повністю забезпечене збільшенням виробництва заводом «Укртатнафта» з 362 до 491 тис., — стверджують аналітики «А-95». — Також у першому півріччі Шебелинський газопереробний завод знизив випуск бензину на 11% — до 72,3 тис. тонн». Імпорт, за їхніми даними, залишився на торішньому рівні — 482 тис. тонн. Основними джерелами залишаються Білорусь (358 тис. тонн, або 34% ринку) і Литва (120 тис. тонн, або 11% ринку).
 
Схожа ситуація і на ринку дизпального, баланс якого у I півріччі зріс на 8,6%, — до 3,42 млн тонн. З цього обсягу українські нафтопереробні заводи забезпечили 16% поставок (зростання +4,2%), імпорт — 84% (падіння -4,2%). Імпорт із Росії зріс на 3,4% (з 2,77 до 2,86 млн тонн).
 
При цьому країна-агресор Російська Федерація залишається нашим найбільшим постачальником пального: найбільший обсяг поставок дизельного пального залишається за РФ, хоча він і скоротився у I півріччі на 6,4% — до 38% ринку (з 1,39 до 1,3 млн тонн).

За баланс подякуємо карантину

Високі обсяги російського імпорту обумовлені зривом поставок дизельного пального з Білорусі, який стався у першому кварталі, у зв’язку з недовантаженням білоруських нафтопереробних заводів.
 
За підсумками півріччя, вони поставили в Україну 794 тис. тонн, що на 24% менше, ніж торік. Відповідно частка білоруського пального на українському ринку зменшилася з 33% до 23,2%. 
 
Плече білорусам підставила сусідня Литва, яка збільшила свої поставки на 70% — до 309 тис. тонн. Таким чином литовські заводи зайняли 9% українського ринку. Цікаво, що трейдери цієї держави утричі збільшили морські поставки — до 431 тис. тонн, що становить 12,6% ринку. 
 
Наші переробники, втім, також намагаються заробити, збільшивши свою частку на ринку. Випуск дизельного пального українські нафтопереробні заводи у першому півріччі 2020 року наростили на 46% — до 558 тис. тонн.
 
З них Кременчуцький НПЗ продукував 521 тис. тонн (зростання плюс 53% до аналогічного періоду 2019 року), Шебелинський завод — 38 тис. тонн (мінус 11%). 
 
Таким чином, згідно з оцінками експертів, у першому півріччі частка українських НПЗ в балансі бензинів зросла з 46% до 54%, а імпорту — відповідно знизилася з 54% в 2019 році до 46% у 2020 році. На ринку дизельного пального частка імпорту знизилася до 84%, українських НПЗ — зросла до 16%. 
 
Дякувати за такі показники можна насамперед наслідкам карантину, що спричинив зниження споживання. Це свідчить про те, що в країні сформовано істотний запас нафтопродуктів, який на даний момент виступає стримуючим фактором в умовах зростання світових цін на нафту і нафтопродукти.
 
«Ми оцінюємо запаси дизельного пального як рекордні 350-400 тис. тонн, бензину — близько 150-180 тис. тонн. Ці запаси були сформовані в період низьких цін і забезпечили цінову стабільність у травні й червні та продовжують стримувати зростання цін для споживачів, незважаючи на зростання понад удвічі закупівельних цін на нафту й основні види нафтопродуктів за цей період», — резюмував директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.

Газу продали більше, ніж бензину 

Фактором, який працює проти підвищення цін на пальне, є відмова уряду України від за­пропонованого підвищення ставки мита на ввезення скрапленого вуглеводневого газу з Росії з 3% до 8,46%.
 
Підвищення мит не тільки призвело б до зростання цін на російський газ, а й симетрично збільшило б вартість продукту з Казахстану, Білорусі та інших країн у середньому на 30 доларів за тонну при нинішніх цінах. 
 
Як відомо, ініціаторами підвищення мит були три найбільші виробники скрапленого газу в країні: «Укртатнафта», «Укрнафта» і «Укргазвидобування». Перші дві компанії перебувають під оперативним контролем фінансово-промислової групи «Приват» Геннадія Боголюбова та Ігоря Коломойського. 
 
Утім українська влада таки розробляє обмеження поставок скрапленого газу з Росії. Згідно з указом президента України Володимира Зеленського, уряд має розробити план диверсифікації поставок цього виду пального: максимальний розмір таких поставок з одного джерела не повинен перевищувати 30% від загального обсягу імпорту.
 
Тим часом торік частка Російської Федерації у поставках скрапленого газу становила 44,5% від загального обсягу імпорту в Україну, або 717,2 тис. тонн проти 523,5 тис. тонн торік.
 
У січні-травні 2020р. імпорт газу з країни-агресора склав 305,2 тис. тонн, або 50,5% від загального обсягу ввезення товару — проти 307,6 тис. тонн, або 51,6%, в січні-травні 2019-го.
 
Цікавий нюанс: за підсумками минулого року, обсяги реалізації скрапленого газу в Україні вперше перевищили обсяги реалізації бензинів. Частка бензинів при цьому у структурі ринку моторного палива України скоротилася до 18%, частка газу зросла до 18%, а частка дизельного пального зросла до 64%. ють.