Державний рекет: малі СЕС вже четвертий місяць не отримують гроші за електроенергію

Перебої з виплатами за поставлену електроенергію, генеровану малими сонячними станціями потужністю до 30 кВт, обласна енергетична компанія у листах, адресованих їхнім власникам, пояснює «надзвичайними та невідворотними (форс-мажорними) обставинами, що можуть унеможливити виконання зобов’язань, передбачених умовами договору про купівлю-продаж електричної енергії за зеленим тарифом у приватних домогосподарств». Під форс-мажорними обставинами маються на увазі карантинні обмеження.

 

Утiм у власників сонячних станцій — свої аргументи: поставлена ними зелена електроенергія весь цей час ішла в загальну мережу, відтак електропостачальна організація продавала її споживачам, адже плати за електрику під час карантину ніхто не відміняв. При цьому з постачальниками електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, просто перестали розраховуватися.

 

Тож власники малих сонячних станцій області почали об’єднуватися, бо вважають, що гуртом легше боротися з монополістом. Створили навіть свою групу в «Фейсбуці», в якій діляться свіжою інформацією. Усі одностайні в думці: тодi як у країнах Західної Європи уряди роблять усе для підтримки малого бізнесу, в Україні маємо ситуацію з точністю до навпаки.

 

«Ми є тими людьми, які інвестували власні кошти в державу, а отже, повірили їй, — говорить власник сонячної електростанції з села Супрунівка, що в Полтавському районі, Микола Зірка. — Багато хто взяв кредит у банку. Не виплачуючи ж за поставлену електроенергію, монополіст підриває віру в державу. З юридичної точки зору, не існує такої поважної причини, як форс-мажорні обставини. Хто це придумав: обленерго чи Укренерго, не знаю. Зрозуміло одне: якщо виробник зеленої електроенергії поставив її вам, будьте ласкаві, заплатіть. Мирячись із сьогоднішньою проблемою невиплати коштів, держава, до речі, також у програші, адже до казни не надходять податки, що вираховуються із суми зароблених нами коштів у розмірі 19,5 відсотка. А це чималі гроші в масштабах області. Тож у ситуацію, як на мене, мала б втрутитися i податкова інспекція». 

 

За словами колег по нещастю Миколи Зірки, останнім часом нагорі робилося все, аби дискредитувати зелену енергетику, активно мусувалася думка, що причиною кризи в енергетиці стало неконтрольоване зростання генерації сонячних електростанцій. Нині ж порушується питання про те, що в нас найвищий зелений тариф, який тягне за собою колосальні фінансові проблеми для держави.

 

«Це неправда, —  заперечує один із власників сонячної станції з-під Полтави, котрий не захотів «світити» свого прізвища. — Просто нагорі знайшли чергове пояснення, чому в нас порожня державна скарбниця: усе, мовляв, через бум сонячних станцій. До речі, коли, скажімо,  Німеччина тільки-но починала переходити на альтернативні джерела енергії, зелений тариф там був у кілька разів вищий, ніж у нас зараз. Просто вона йшла до низького тарифу (нині він у німців становить шість євроцентів за кіловат) аж 20 років. А потім уже перейшла до аукціонів. До cлова, в Україні так звані зелені аукціони для великих інвесторів нагорі мали запустити вже з початку нинішнього року, однак так нічого й не зробили. Проблема, що так гостро постала нині, зріла давно, і нею просто не хотіли займатися.

 

Оскільки ми живемо від одних виборів до інших, ніхто не воліє брати на себе відповідальність за непопулярні рішення, зокрема підвищувати плату за електроенергію для населення. Нині відбуваються перемовини уряду з інвесторами в альтернативну енергетику на тему урізання зеленого тарифу. Тож ми є заручниками ситуації, оскільки змушені чекати на їхній результат. У свою чергу, це є наслідком того, що маємо єдиний закон України про альтернативні джерела енергії щодо промислових і домашніх сонячних станцій. На мою ж думку, тут має бути диференційований підхід із боку держави».

 

Олексій Онищенко з села Затон, що у Великобагачанському районі, який завдяки сонячним електростанціям зробив енергетично незалежним і своє, і батьківське домогосподарство, бідкається:

 

«Якби ще бодай із рік розраховувалися без перебоїв за поставлену зелену електрику, аби окупилися витрати хоча б на одну станцію. Так от біда: не встиг розпочатися карантин, як із ТОВ «Полтаваенергозбут» уже надіслали лист про те, що воно унеможливлює виконання умов договору, — отак красиво це в них написано. А які саме проблеми створив енергопостачальникам карантин, самому Богу відомо. Я взагалі вам скажу, що, поки існувала одна компанія «Полтаваобленерго», жодних проблем не виникало. Проте минулого року там створили нову організацію «Полтаваенергозбут», яка навіть статутного фонду не має, і змусили нас заново укласти з нею договір. Тобто, так би мовити, передали нас із рук у руки. Держава дає повну свободу олігархам, тож вони що хочуть, те й роблять. Люди подейкують, що всі обленерго, які контролює  Ігор Коломойський, отаке почали творити — перестали платити за поставлену зелену електроенергію. Коротко кажучи, все залежить від наших олігархів», — робить невтішний висновок чоловік.

 

Власники малих сонячних електростанцій готують колективне звернення до Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також до голови Полтавської облдержадміністрації. Якщо така ситуація триватиме й надалі, люди мають намір відстоювати справедливість у суді.

 

«Хто б що не говорив про зелену енергетику, весь світ переходить на відновлювальні джерела енергії. У мене є діти, онуки — заради них і вклав кошти в технології сонячної енергетики. Так, сьогодні нам нелегко дається ця справа, та, однозначно, це — енергетика майбутнього», — переконаний Микола Зірка.